Доктор медичних наук, навчався в Університеті Джорджа Вашингтона (1952) та Бостонській університетській медичній школі (1956). Після інтернатури та військової служби розпочав викладацьку кар’єру в Стемфорді.
Дебютував книгою Теорія та практика групової психотерапії (1970), в якій описує цінність терапії в групі для індивіда та механізми функціонування спільноти.
Відомий теоретик та практик напряму екзистенційна терапія, дослідник стосунків клієнта і терапевта, що відображено в його книзі Щодня трохи ближче (1974), написаній у співавторстві з пацієнткою.
Творчий доробок: Мамуся та сенс життя (1999), Вдивляючись у сонце (2008), Проблема Спінози (2012).
Українською перекладено художні твори, де читач має змогу заглянути у кабінет терапевта (Брехуни на кушетці, Ліки від кохання), новела Коли Ніцше плакав (екранізована 2007 року), Шопенгауер як ліки.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%