Грицько Чубай

Грицько Чубай народився на Рівненщині, у доволі патріотичній родині, серед представників якої були воїни УПА та активісти національно-визвольного руху. Був охочий до книжок та класичної музики, з 16 років друкувався в місцевій газеті. Вже тоді деякі вислови майбутнього поета привертали до нього увагу КДБ. Через ті ж, нелояльні до партії, погляди не зміг вступити до закладу вищої освіти ні в Рівному, ні у Львові. Викладав у сільській школі на малій батьківщині та працював художником у колгоспі. Був поліглотом.

Його дебютна поетична збірка «Постать голосу» була надрукована самвидавом у 1968 році. Звідтоді поет весь час писав, не дуже ґречно обходячись із радянською владою у своїх творах. Коли його вірші прочитали в етері «Радіо Свобода» в Канаді, знову був змушений навідатись до кабінетів КДБ.

Коли переїхав до Львова, запізнався з місцевою інтелігенцію. Проте через постійні переслідування та суди товариство згодом розпалось. В той час поету, щоб забезпечити дружину та двох дітей, доводилося працювати як чорноробу, не затримуючись довго на одному місці. Останньою спробою реабілітації став вступ до літературного інституту в Москві, але Чубай помер, так і не завершивши навчання.

На жаль, визнання прийшло до митця вже після смерті. Стараннями його доньки Соломії видавалися посмертно збірки його творів та запускалися медіапроєкти про нього. Нині у Львові та Рівному є вулиці, названі на його честь.