Тютюнник зі шкільної лави складав вірші, один із них навіть був опублікований 1937 року в місцевій газеті. Він відвідував літературну студію при Харківському університеті, де потім навчався, але після початку війни пішов добровольцем на фронт. Повернувся з інвалідністю, завершив навчання та викладав у львівському технікумі, а потім у районній школі.
Перші кроки в прозі зробив на початку 1950-х років. Дебютним у цьому жанрі стало оповідання «Мирон Розбийгора». Наступні твори автора були сприйняті неоднозначно. Проте його прийняли до спілки письменників та запропонували посаду завідувача відділу прози в журналі. Саме в цьому виданні вперше був надрукований його головний роман.
Літературна спадщина письменника є відносно невеликою: повість «Хмарка сонця не заступить», збірка оповідань, збірка поезій, що вийшла посмертно та, власне, роман, що є віхою в українській літературі. Ним автор здійснив перехід від однобоких партійно вивірених персонажів соцреалізму до складної, багатогранної структури особистостей, складних виборів та психологічних портретів.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%