Генрик Сенкевич

Генрік Адам Олександер Пій Сенкевич народився 5 травня 1846 року у Воля-Окшейська на Підляшші Царства Польського. Його сім'я належала давньому литовському шляхетському роду. У 1863 році переїхавши до Варшави, навчається в одній із гімназій, після продовжує навчання у Головній варшавській школі. У 1869 році вступає до Варшавського університету, де вивчає право та медицину, а потім переводиться на факультет літератури та історії. Але через відсутність фінансів у сім'ї так і не отримав диплом. Однак в ці роки розпочав свою літературну діяльність.

Почав працювати журналістом, писав фейлетони у місцевій варшавській газеті. У 1876 Сенкевич, знайшовши високооплачувану роботу, отримує можливість виїхати в Америку, де він протягом трьох років пише для польської преси репортажі про поселенців, волоцюг, підприємців і про американський спосіб життя. Так з'явилися кілька оповідань та нарисів "Листи з дороги" (1876-1878). Після повернення до Варшави публікує кілька творів: "Янко-музикант" (Janko Muzykant), "З щоденника познанського вчителя" (From the Diary of a Poznan Teacher) та "Бартек переможець" (Bartek Winner). Однією з найкращих новел, яка принесла популярність і впізнаваність Сенкевичу є "Ескізи вугіллям"

Працюючи редактором журналу "Слово" вперше публікує роман "Вогнем і мечем" (Ogniem i mieczem), який здобув величезну популярність та неоднозначну ухвалу критиків. Після нього з'являються романи: "Потоп" (Potop), "Пан Володиєвський" (Pan Woodyjowski) та історичний роман "Камо грядеши" (Quo vadis), який приніс автору світову славу. Протягом багатьох років цей твір перекладено десятками мов, знято два фільми за книгою, а також створені театральні та оперні постановки. Останній роман Сенкевича "Легіони" (Legiony) присвячений легіонам Генріка Домбровського залишився незакінченим.

Помер письменник 15 листопада 1916 року у Швейцарії. І тільки через 8 років його перепоховали в крипті собору Святого Іоанна Хрестителя.