Ганна Гороженко

«Резидентка Її Величності» — перша книга з дилогії про княгиню Анну Вишневецьку-Дольську, українку неймовірної долі, яка обожнювала політику й пристрасті та визначила долю країни. Ця книга знайомить з молодістю Анни Вишневецької та її оточенням. Читачі зануряться у світ другої половини XVII

XVI століття — часи Єлизавети I в Англії, Марії Стюарт в Шотландії, Катерини Медичі у Франції. Але й на українських землях вирують пристрасті не менші, ніж у Західній Європі. У центрі буремних подій опинилась русинка-українка княгиня Анна Сокольська. І вона, і всі інші постаті в цій книзі — від

«Кай, Грей та Лісова фея». Книга пригод двох вірних друзів - котика і песика. Дуже правдива історія. Друзі опиняються у чужому для них лісі, нечемно поводяться і отримують урок ввічливості від справжньої феї. Кай і Грей вчаться підтримувати одне одного, бути розсудливими, чемними і уважними. Їхні

Анна Корецька та Софія Ружинська — жінки енергійні, сильні й заможні. Вони тримають у своїх тендітних руках і власну долю, і власні можливості, і власні статки. Відомо, що поведінка русинських аристократок вирізняла їх з-поміж представниць інших народів Європи: пані на українських теренах мали

Початок ХХI сторіччя. Шпигуни, російська агентура, суміш реальних подій, історичних фактів та авторського домислу — це все про роман «На вістрі». Головна героїня — спецкореспондентка українського каналу у Великій Британії Саша Іщук — біжить по лезу ножа. Вона вплутується в шпигунську гру, яка

Живий, легкий та одночасно глибокий роман про події початку ХVІІ століття — «У вогні плавильника. Срібло» — заснований на історичних фактах. Ці часи не так часто згадують у літературі, як і всю історію Речі Посполитої та Великого князівства Литовського (яке має дуже мало спільного із теперішньою

Любов, політика, пристрасті і пригоди у XVIII столітті на українських землях. І в центрі всіх перипетій - русинська, а отже українська княгиня Ізабелла Любомирська з волинського роду Чарторийських. Цю реальну жінку, надзвичайно заможну, відому на всю Європу сучасники називали «Блакитною