Знову Джмеленя і Дмитрик у центрі подій. Бо знову дорослі нічого не помічають: ані привидів, ані велетенського дерева Ву з його гігантськими мешканцями, ані втрачені полотна Воронцовського палацу...Смерчі, зламані канатні дороги, гігантські горіхи посеред моря?— усьому цьому нема коли і
Біля Чорного Каменю, на лісовалі з обгорілими смереками, стояла Марена. У долонях вона крутила чорну кулю, схожу на вовняний моток
Чорні душі стікалися у верхів’я Чорного Черемошу, щоб той почорнів від чорноти їхніх справ. Полювання на Рожка розпочалося
Ці канікули Джмеленя і Дмитрик
