Габріель Гарсіа Маркес

Ґабріель Ґарсія Маркес публічно заявляв, що хоче, аби про нього пам’ятали не як про автора «Ста років самотності» і лауреата відомих літературних премій, а як про репортера: «Я народився журналістом і нині почуваюся ним більше, ніж будь-коли. Це увійшло в мою кров». Допоможе виконати цю волю

Ґабріель Ґарсія Маркес (1927-2014) – колумбійський журналіст, видавець і політичний діяч, один з найвидатніших письменників ХХ століття. Засновник літературного напряму «магічний реалізм». На початку 1960-х років Маркес переїхав з Колумбії до Мексики, і у 1981 році попросив політичного притулку. У

«Генерал у своєму лабіринті» — роман про впливового і найвідомішого лідера війни за незалежність іспанських колоній в Америці Симона Болівара. Події у творі відбуваються у 1830 році. Маркес описує останню мандрівку генерала до узбережжя Колумбії, звідки той мав вирушити до Європи. Більшу частину

«Полковнику ніхто не пише» — повість видатного колумбійського прозаїка Ґабріеля Ґарсії Маркеса (19272014), яка побачила світ у 1961 році. Твір є одним із перших автора і позначений впливом Ернеста Хемінгуея. Події розгортаються в невеличкому колумбійському містечку. Сімдесятип’ятирічний полковник

Повістю «Опале листя» Маркес заклав основну тему творчості — самотність, відчуженість людини у світі. У ній ідеться про події, що відбувалися протягом двадцяти п’яти років. Це розповідь про містечко Макондо, яка переплітається зі спогадами трьох людей: Ауреліано, його доньки й онука. Тут