Федір Вовк

Федір Вовк народився 17 березня 1847 в селі Крячківка, Полтавської губернії Російської імперії. Переїхавши з родиною до Ніжина, отримав освіту в гімназії, а потім в Ніжинському ліцеї. У 1865 році молодий юнак вступив до Новоросійського університету міста Одеса, а потім перевівся в Київський імператорський університет Святого Володимира. Після закінчення навчання стає членом Київської Громади та бере участь в організації недільних шкіл, виданні літератури українською мовою, збиранні етнографічних матеріалів. Працювавши ревізором в Київській контрольної палаті, одночасно стає засновником Південно-Західного відділу Російського Географічного товариства.

З 1879 року перебував в еміграції у Швейцарії та Франції. Виїхавши в Женеву, допомагав Михайлу Драгоманову в виданні номерів журналу "Громада". В Парижі захистив докторську дисертацію з антропології та розпочав свої перші антропологічні й етнографічні дослідження Галичини, Буковини й Закарпаття, які видавалися на сторінках французьких антропологічних видань. У 1906 р. повернувся з еміграції на Батьківщину.

Автор фундаментальних досліджень "Антропологічні особливості українського народу", "Етнографічні особливості українського народу", "Український народ в його минулому і сьогоденні", "Шлюбний ритуал та обряди України", які дотепер зберігають неповторну наукову цінність. Наукова спадщина видатного науковця нараховує 628 праць, виданих по усьому світові переважно іноземними мовами.

Помер 29 червня 1918 року в місті Жлобин, Білорусь.