Ентоні Гопкінс

Народився 1937-го року у Порто-Толбот, Вельс. За національністю – валлієць. Має подвійне (британське та американське) громадянство. Вищу освіту отримав у Королівському валлійському коледжі музики та драми та академії драматичного мистецтва. 1963-го року почав грати у театрі. 1970-го переїхав до Штатів і почав зніматися у кіно та на телебаченні. Тричі був одружений, має дитину.

Отримав по дві премії «Оскар» (за найкращого актора за роль Ганнібала Лектера у фільмі «Мовчання ягнят» 1991-го року та вісімдесятирічного чоловіка з деменцією у фільмі «Батько» 2020-го) та Еммі, чотири премії BAFTA та інші найпрестижніші нагороди за свою професійну акторську діяльність. Часто грає асоціальних персонажів, злочинців, диктаторів.

1964-го написав вальс «And the Walts goes on». 1993-го королева Єлизавета II посвятила його в лицарі за заслуги перед драматургією. Зіграв приблизно у ста п'ятдесяти фільмах. Бере участь в благодійних екологічних проєктах, допомагає нарко- та алкозалежним, адже сам довгий час боровся із шкідливими звичками. Входить до Greenpeace. Має синдром Аспергера.

Його мемуари «Ми впоралися, малий» плануються до виходу друком українською мовою у видавництві «Наш Формат». У них митець, культова людина відверто та водночас вразливо розповідає про різні етапи свого життя та кар’єри.