Елізабет О’Коннор

Вісімнадцятирічна Манод у 1938 році живе з батьком та молодшою сестрою на віддаленому острові біля узбережжя Вельсу. В оточенні вівчарів та рибалок, щодня спостерігаючи порожні, покинуті домівки, дівчина намагається уявити своє майбутнє. Одного дня на суворий, вишмаганий вітрами берег викидає кита,