Еліс Манро — канадська письменниця, майстриня короткої прози. Лауреатка Нобелівської (2013) та Букерівської (2009) премій. Її твори перекладено 13 мовами світу.
Роки життя
10.07.1931 — 13.05.2024
Книги Еліс Манро
Рік видання: 2017 Категорія: Сучасна іноземна проза
Еліс Манро критики охрестили колись «домогосподаркою від літератури», проте це не завадило неперевершеній майстрині короткої прози здобути Нобелівську премію. Працюючи в жанрі, що його багато хто вважає недостойним «великої літератури», письменниця зуміла досягти достоту несподіваних результатів.
Біографія Еліс Манро
В університеті Західного Онтаріо вивчала журналістику й англійську мову, працювала бібліотекаркою. Після одруження 1951 року полишила навчання. Подружжя відкрило власну книгарню. Літературна кар’єра авторки почалась у 1960-х роках.
Дебютне оповідання опублікувала ще студенткою (1950), а перша книга «Танок щасливих тіней» (1968) була нагороджена найвищою літературною відзнакою Канади.
Манро відома своїм талантом просто й геніально, з жіночої точки зору зображати складні людські відносини і моральні дилеми у коротких прозових формах.
Творчий доробок складають збірки оповідань: «Життя дівчат і жінок» (1971), «А хто ти, власне, така?» (1978), «Друг моєї молодості» (1986), «Втікачка» (2004), «Дорожча за життя» (2013).
Українською перекладено окремі оповідання та книгу «Забагато щастя».
Цитати
Відгуки про Еліс Манро Новий
Поділіться своїми враженнями!
