Елеонора Соловей

Історії про книжки, картини, світлини, реліквії, а також про людей, що все те створювали – гарно вкладаються в авторський жанр маленької евристичної або мемуарної повісті, іноді доволі розлогої, часом радше евристичної новели, параболічної мініатюри чи лаконічної сильвети когось із улюблених митців

Жанр «маленької евристичної повісті» виник сам-собою зі спонуки повернутися до деяких дослідницьких «сюжетів», дати їхню ретроспективну історію, не оминувши і моменти особисті – драматичні, ліричні, комічні, а також підсумкові «роздуми з приводу». Спогади долучилися доволі органічно: адже і в