Народився 30 листопада 1667 року в Ірландії у родині правника Джонатана Свіфта та Ебіґейл Ерік. У1682 році закінчив бакалаврат мистецтв Триніті-коледжу Дублінського університету. Згодом переїжджає до Англії, де отримує посаду секретаря та мемуаріста Вільяма Темпла, британського дипломата та літератора. Саме на цей час, з 1696 по 1699 рік, припадає розквіт літературної кар’єри Свіфта як автора притч «Казка бочки» та «Битва книг», уперше опублікованих анонімно у 1704 році.
У міжчассі закінчив магістратуру в Оксфорді та був возведений у духовний сан англіканської церкви. У 1700 році отримує парафію в селищах Ларакор та Ратбеґґанє, а згодом здобуває місце пребендарія Собору Святого Патрика у Дубліні. З 1702 року, вже маючи ступінь доктора богослов’я Триніті-коледжу, провадить політичну діяльність, підтримуючи натоді партію вігів. Водночас публікує політичні памфлети на шпальтах часопису The Examiner та, вже на посаді декана, опікується парафією Собору Святого Патрика. Окрім цього проявив себе як оборонець демократичних засад, виступаючи за автономію Ірландії. Також, здобувши визнання почесного громадянина Дубліна, користувався прихильністю громадян та дорученої йому парафії до самого завершення життєвого шляху – 19 жовтня 1745 року.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%