Дмитро Кешеля - книги авторки

Терпко розцвітає терен. Чіпко тримається корінням землі. Уперто впирається вітрам. Морози йому — ніщо. Багато бачив і витерпів він під копитами часу. Жодна сила не змогла винищити його. Уміє захищати себе терен. Обережним треба бути з ним — колючий. Мудрий він у своїй недоступності.

В українській літературі так ніхто не пише. На таке читання рідко щастить. «Які сильні натури і як красиво вони живуть», «Ні, неможливо таке витерпіти», «Який колоритний текст», — налітають думки. І вже хочеться зустріти отого невгамовного і не по літах мудрого Митрика, без якого роману не було

«Боже великий, дай мені сили заплакати дай мені духу пережити цю трагічну обставину, яку не можу змінити», — благав герой цієї щемливої історії над труною коханої. І в ті хвилини світ «непізнаної радості, незбагненної таїни, краси і ніжності бентежних сподівань і далекосяжних мрій», який недавно

«Кров’ю впивався Василь Пастеляк і гнався за маетностями, не думаючи про розплату за гріхи. А вона таки нагрянула погибеллю на війні і братовбивством синів, неминучістю безслівно просити в онуків прощення, жорстокою необхідністю травмованих дитячих душ переживати родинні трагедії. І на