Дмитро Бузько – український прозаїк та поет, сценарист, учасник громадських та культурних об'єднань, представник розстріляного відродження. Автор книг «Льоля», «Чайка», «Голяндія» й інших.
Роки життя
26.07.1891 — 14.11.1937
Освіта
Одеська духовна семінарія, Gembloux Agricultural University, Копенгагенський університет
Книги Дмитра Бузька
Новинка 
Рік видання: 2025 Категорія: Вітчизняна класика
Пародійний текст «Голяндія» Дмитра Бузька є одним із перших так званих антироманів і в українській, і у світовій літературі. Опираючись за засадничі настанови футуристів, автор руйнує традиційну манеру оповіді, конструюючи у своєрідне ціле фрагменти різножанрових текстів — репортажу з місця подій,
Рік видання: 2024 Категорія: Вітчизняна класика
Напівтони чуттєвості, закладені у слово, жага бажання, що проступає між рядків, легка атмосфера звабливості на сторінках. Вир образів й інтимні всесвіти скидають пута заборон і лягають вишуканими рядками на папері так, ніби потуга нової доби знімає всі табу й випускає їх на волю. Хай то щире
Рік видання: 2016 Категорія: Детективи
До антології увійшли зразки масової української літератури 1920–1930-х років – детективи з напруженим сюжетом, сміливими героями, пострілами й гонитвами, все те, що потім зникло з обрію років на шістдесят, те, без чого годі уявити будь-яку повнокровну літературу.
Рік видання: 2023 Категорія: Вітчизняна класика
Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920–1930-х рр., що розвивалося в умовах масових переслідувань. Більшість авторів репресували. До цього видання увійшли: повість Дмитра Бузька «Ядвига і Малка, поліські партизанки», поезії Марка
Рік видання: 2021 Категорія: Вітчизняна класика
«Шляхи під сонцем» – це п’ять подорожніх репортажів шести українських письменників 20-х років. Письменники різні, долі в них різні, вподобання й хобі так само різні, а отже, вони по-різному дивилися на світ. Дмитро Бузько і Ґео Шкурупій плавали Дніпром і бачили Дніпрельстан. Олександр Мар’ямов
Біографія Дмитра Бузька
Народився на початку 90-х років 19 століття (точна дата невідома) у родині священника на Херсонщині (місто Новомиргород). Вищу освіту здобув у Одеській духовній семінарії, із того часу захопився національними ідеями, досконало вивчив українську.
1907-го заарештований за участь у революційних гуртках та страйку семінаристів, через чотири роки потрапляє на заслання у Сибір. Самостійно вивчив англійську, втік закордон. Проживав у Швейцарії, Німеччині, Італії, Бельгії. У часи Першої світової переїздить до Англії, потім – до Швеції, Данії, продовжує навчання у Kbenhavns Universitet за спеціальністю «сільське господарство», вивчає мови, має активну громадську позицію, працює у гуртках революційної еміграції. Одружується, у молодого письменника народжується донька.
1918-го переїздить до Києва, приєднується до петлюрівців, працює у Міністерстві закордонних справ УНР. 1920-го заарештований та засуджений до страти, під страхом смертної кари діяч згоджується знайти і викрити організатора антибільшовицького повстанського руху у Одесі. Потрапляє у екзистенційну пастку та має значні психологічні хвилювання через зраду своїм переконанням.
Через деякий час переїздить до Харкова, входить до організації українських футуристів «Нова генерація». 1937-го став жертвою сталінських репресій, 14 листопада засуджений до страти. Реабілітований 1957-го посмертно.
Автор кількох десятків прозових творів та сценаріїв, серед них кіносценарії «Лісовий звір», «Тарас Шевченко». Відомими прозовими творами стали роман «Чайка» (1929), автобіграфічна повість «За ґратами» (1930), «Кришталевий край» (1935).
Оповідання й повісті письменника входять до збірок «Гіменей розкутий. Добірка української еротичної прози» («Про Софочку і Джима»), «Розстріляне відродження...» («Ядвіга і Малка – поліські партизанки»).
Відгуки про Дмитра Бузька Новий
Поділіться своїми враженнями!