Народився на початку 90-х років 19 століття (точна дата невідома) у родині священника на Херсонщині (місто Новомиргород). Вищу освіту здобув у Одеській духовній семінарії, із того часу захопився національними ідеями, досконало вивчив українську.
1907-го заарештований за участь у революційних гуртках та страйку семінаристів, через чотири роки потрапляє на заслання у Сибір. Самостійно вивчив англійську, втік закордон. Проживав у Швейцарії, Німеччині, Італії, Бельгії. У часи Першої світової переїздить до Англії, потім – до Швеції, Данії, продовжує навчання у Kbenhavns Universitet за спеціальністю «сільське господарство», вивчає мови, має активну громадську позицію, працює у гуртках революційної еміграції. Одружується, у молодого письменника народжується донька.
1918-го переїздить до Києва, приєднується до петлюрівців, працює у Міністерстві закордонних справ УНР. 1920-го заарештований та засуджений до страти, під страхом смертної кари діяч згоджується знайти і викрити організатора антибільшовицького повстанського руху у Одесі. Потрапляє у екзистенційну пастку та має значні психологічні хвилювання через зраду своїм переконанням.
Через деякий час переїздить до Харкова, входить до організації українських футуристів «Нова генерація». 1937-го став жертвою сталінських репресій, 14 листопада засуджений до страти. Реабілітований 1957-го посмертно.
Автор кількох десятків прозових творів та сценаріїв, серед них кіносценарії «Лісовий звір», «Тарас Шевченко». Відомими прозовими творами стали роман «Чайка» (1929), автобіграфічна повість «За ґратами» (1930), «Кришталевий край» (1935).
Оповідання й повісті письменника входять до збірок «Гіменей розкутий. Добірка української еротичної прози» («Про Софочку і Джима»), «Розстріляне відродження...» («Ядвіга і Малка – поліські партизанки»).
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%