Борис Антоненко-Давидович – відомий письменник-класик, представник української неореалістичної прози. Мовознавець, перекладач, науковець, громадський та культурний діяч, жертва сталінського терору. Лауреат Шевченківської премії.
Роки життя
04.08.1899 — 09.05.1984
Нагороди
Національна премія України імені Тараса Шевченка (Шевченківська премія) 1992, посмертно
Освіта
Київський університет, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Книги Бориса Антоненко-Давидовича
Рік видання: 2023 Категорія: Вітчизняна класика
Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 1920-1930-х рр. XX ст. Це доба творчої особистості, що ввійшла в конфлікт із тоталітарним режимом. Більшість учасників цього процесу були репресовані. До цього видання увійшли твори Бориса Антоненко-Давидовича
Рік видання: 2024 Категорія: Вітчизняна класика
Борис Антоненко-Давидович (1899—1984) — відомий український письменник, один з найкращих знавців української літературної мови. Він вважав, що «мова — це щось далеко більше за механічний зв’язок між людьми, це — відбиток свідомості людини, це — прояв її». Книжка «Як ми говоримо», основна праця
Рік видання: 2024 Категорія: Вітчизняна класика
Борис Антоненко-Давидович (1899—1984) — відомий український письменник, один з найкращих знавців української літературної мови. Він вважав, що «мова — це щось далеко більше за механічний зв’язок між людьми, це — відбиток свідомості людини, це — прояв її». Книжка «Як ми говоримо», основна праця
Новинка 
Рік видання: 2025 Категорія: Вітчизняна класика
Борис Антоненко-Давидович — письменник, перекладач і мовознавець. Засуджений спершу до страти, а потім — до довічного заслання. Головний герой його повісті «Смерть» — колишній діяч Центральної Ради та Директорії Кость Горобенко, який принципово досі говорить українською. Ламаючи себе, він
Рік видання: 2012 Категорія: Історична проза
До збірки увійшли два твори відомого українського письменника і перекладача Б. Д. Антоненка-Давидовича – повість «Смерть» та збірка оповідань «Сибірські новели». Центральний персонаж повісті «Смерть» – український інтелігент Кость Горобенко. Колишній прибічник Петлюри, він був членом різних
Рік видання: 2006 Категорія: Вітчизняна класика
Творчість Бориса Антоненка-Давидовича належить до найяскравіших зразків української неореалістичної прози ХХ століття. Громадянський подвиг письменника, нескореність і глибока віра у велике майбуття України знайшли втілення в його безкомпромісному слові. Твори Б. Антоненка-Давидовича навчають вічних
Біографія Бориса Антоненко-Давидовича
Народився 1899-го року на Сумщині. Навчався у Охтирській гімназії, у Харківському та Київському університетах (останній не закінчив).
Учасник визвольних змагань 1917-1920-х років (служив у лавах Запорізького корпусу, Армії Директорії). Завідувач відділу освіти у Охтирському районі, секретар часопису «Глобус». Входив до літературного об'єднання «Ланка-МАРС».
1935-го арештований за сфальсифікованою справою, багато років провів у концтаборах, де ледь вижив. Повернувся додому, але 1946-го знову засуджений до довічного ув'язнення. 1957-го реабілітований, проживав у Києві. Входив до Спілки письменників України.
Перші твори автора вийшли друком 1923-го («Останні два» та «Лицарі абсурду»). У творчому доробку прозаїка загалом понад двадцять книг, серед них коротка проза, повісті й романи, історії для дітей, репортажі та публіцистика, драматургія. Відомими та значущими творами письменника є «Синя волошка», «Запорошені силуети», «За ширмою»; роздуми про культуру рідної мови «Як ми говоримо».
2023-го у видавництві «Фоліо» опубліковане видання «Розстріляне відродження. Антоненко-Давидович, Багряний, Бойчук, Брасюк», у якій вміщені історії автора «Чистка», «СІЗО» й інші.
Відгуки про Бориса Антоненко-Давидовича Новий
Поділіться своїми враженнями!