Богдан Бойчук

Богдан Миколайович Бойчук народився 11 жовтня 1927 року в селі Бертники нині Монастирського району Тернопільської області, Україна. У 1944 році під час відступу німців, був вивезений на примусові роботи в Німеччину. В таборі для переміщених осіб в м. Ашаффенбург здобув середню освіту. У 1949 році переїхав в США де в 1957 році закінчив Міський коледж Нью-йорка та працював інженером до 1992 року.

З самого початку 50 х років Богдан Бойчук став активним учасником українського літературного життя – писав та публікував поетичні збірки, драматичні твори, прозу, переклади з англійської, іспанської й російської мов на українську, і з української — на англійську. Переклав англійською мовою твори Богдана-Ігоря Антонича, Івана Драча, Миколи Бажана, Олега Ольжича, Бориса Пастернака, українською — твори Хуана Рамона Хіменеса, Семюеля Беккета, Стенлі Кюніца, Роберта Блая та багатьох інших відомих світу авторів. Проявляв себе як літературознавчий критик та рецензент. Майже десять років був головним редактором Нью-Йорксько - Київського літературно-мистецького квартальника "Світо-Від". Багато років працював літературним редактором місячнику "Сучасність" (Мюнхен).

Автор поетичних збірок "Час болю", "Спомини любові", "Вірші для Мехіко", "Мандрівка тіл", "Подорож з учителем", "Вірші, вибрані й передостанні", "Третя осінь", які видавалися англійською, польською, румунською, російською мовами та друкувалися у Нью-Йорку, Мюнхені та Києві. Є автором п'єси "Дві драми" (1968) та кількох неопублікованих романів. У 2003 році опублікував книгу "Спомини в біографії" з серії "Українські мемуари".

Брав участь у презентації фільму "Акваріум в морі. Історія Нью-Йоркської групи поетів" (Львів, 2016). У 2017 році вийшла підсумкова збірка статей автора "Навіщо про це говорю"про театр, балет, українську та світову літературу. Посмертно нагороджений медаллю "Олександра Довженка" за визначний внесок в українську літературу.