Народився 1872-го року у Монмутширі (Вельс) в аристократичній родині. У віці чотирьох років став сиротою, його і двох братів взяла до себе на виховання їхня бабуся (графиня Рассел). Початкову освіту здобув вдома із репетиторами. 1889-го вступив до Трініті-коледжу. Навчався, а потім викладав у Кембриджі.
Із 1908-го входив до Фабіанського товариства (спільнота англійських інтелектуалів-соціалістів). Із 1914-го по 1965-тий був членом лейбористської партії. Неодноразово змінював свої філософські погляди, але залишався прибічником аналітичного методу. У своїй суспільно-політичній позиції притримувався ліберального, антифашистського та антикомуністичного напрямів. Заклав підвалини Пагвоського руху вчених за мир та роззброєння, міжнародну безпеку і співпрацю. 1950-го отримав Нобелівську премію у галузі літератури. Був енергійним та діяльним до глибокої старості, останні роки життя провів у Вельсі разом з дружиною й онуками. Автор кількох десятків важливих філософських праць. У видавництві «Фоліо» вийшла друком українською мовою «Історія західної філософії» — видання, із якого читач дізнається багато цікавого про історію західної філософії від її зародження в еллінській античності й до минулого століття.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%