Астрід Ліндґрен

Астрід народилася на півдні Швеції в провінції Смоланд 14 листопада 1907р. Провела щасливе дитинство наповнене іграми і пригодами на фермі в оточенні старшого брата і двох сестер. Саме дитячі роки надихнули згодом письменницю на написання відомих творів.

Після закінчення школи в 16 років Астрід стала журналісткою місцевої газети. В 1926 народила сина Ларса. Через важке фінансове становище їй довелося тимчасово віддати сина на виховання. Забрати сина вона змогла лише в 1931 році, одружившись із Стуре Ліндґреном.

Після одруження займається вихованням дітей (народила доньку Карін в 1934 році) , і написанням описів подорожей і казок для сімейних журналів.

Всесвітньо відома історія про Пеппі Довгупанчоху з'явилася в 1945 році, як стверджує сама Астрід лише через хворобу доньки Карін. Вона захворіла запаленням легень і мамі доводилось щодня розповідати їй різні історії про вигадану дівчинку Пеппі Довгупанчоху. З цього і почалась історія про дівчинку яка не підкорялась ніяким правилам і заборонам. У Астрід Ліндгрен була своя точка зору на виховання дітей, яку вона передала через дівчинку Пеппі - вона вважала єдиним вірним рішенням в вихованні прислухатись до думок і почуттів кожної дитини. Повага до дитини - основа стосунків між дорослим і дитиною.

Перший опублікований твір Астрід У Бріт-Марі легшає на серці вийшов у видавництві «Рабен и Шегрен» 1944 р. Згодом їй запропонували посаду редактора відділу дитячої літератури у цьому ж видавництві, де вона працювала до пенсії до 1970 р. Всі твори письменниці вийшли саме тут. В 1946 році надруковано першу повість про детектива Калле Блюмквіста, яка отримала перше місце на літературному конкурсі. В 1954 році виходить емоційна казкова повість Міо, мій Міо!. Ще одна популярна історія про Малюка і Карлсона видавалась трьома частинами з 1955 до 1968 р. В 1958 році Астрід нагороджена медаллю відомого казкаря Г.Х. Андерсена, а також іншими літературними нагородами.

Померла письменниця 2002 р. в Стокгольмі .