Артем Антонюк

Перша поетична збірка Артема Антонюка залишає читача в більшій розгубленості від життя, аніж той був донині. Артем так вміє поєднувати життєві клаптики, так їх описувати і подавати – що цілісність світу бачиться зернистою – як на неякісних фото – але ці зерна якраз і є цікавими – і – самодостатніми.