Книжковий інтернет-магазин Наш Формат
Кол-центр працює щодня з 08:00 до 22:00
Побажання
Павло Скоропадський

Аудіокнига в електронному форматі «Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 грудень 1918»

mp3
Немає в наявності
Наш Формат
4.7
12
Вподобайки
38
Характеристики
Вид Електронний контент
Тематика Біографії. Мемуари
Автор Павло Скоропадський
Видавництво Наш Формат
Рік видання 2019
Мова українська
Диктори Дмитро Лавров, Кирило Булкін
Тривалість 14:00:00
Категорія Аудіокниги
Артикул 610161
Павло Скоропадський - «Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 грудень 1918»
Ціна
183 грн

Банківською карткою VISA / MasterCard

Купити і слухати аудіокнигу ви зможете в додатку нашого партнера аудіокнигарні АБУК.

Опис аудіокниги «Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 грудень 1918» від Павло Скоропадський

Аудіокниги - це ідеальний варіант для тих, хто весь час перебуває у русі і не любить марнувати час. Це можливість дізнаватись щось нове будь-де та будь-коли - у транспорті чи за кермом, поки чекаєте у черзі чи займаєтесь домашніми справами.

Про книгу

«Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 грудень 1918»: йшов четвертий рік світової війни. Втомлений подіями генерал-лейтенант російської імператорської армії Павло Петрович Скоропадський, нащадок старовинної старшинської фамілії, ще не знав, що стане гетьманом незалежної Української Держави.

Епоха змін, яку самовбивчо наближали революціонери всіх мастей, перетворилася на апокаліпсис, війну всіх проти всіх, але Скоропадському стало духу взяти на себе невдячну ношу державного будівництва. Спроба закінчилася цілковитим і очікуваним провалом, але окремі починання гетьмана дотривали до наших днів: саме йому Україна завдячує, наприклад, Академією наук.

Відгуки (12) Новий

Pletinka Andriy 08.11.2023 17:30
Давайте розберемося, що сталось у 1917-1918 рр. - в цьому дуже допоможе ця книга. Павло Петрович Скоропадський - нащадок козацької старшинської родини, генерал-лейтенант російської імперської армії, який став у руля держави у роки революції. Та трагедія полягала в тому, що він був прихильником автономії України у складі Росії, а української національної ідеї став дотримуватися лише після свого повалення.

Ця книга - матеріал для глибокого аналізу, тільки зіставивши всі події, всі рішення, всіх людей, яких призначав гетьман - стають зрозумілі справжні його погляди і його трансформація від русофіла до національного патріота.

На відміну від маршала Маннергейма, який у Фінляндії за тих же обставин побудував і зумів зберегти Фінську державу, Скоропадський українську втратив. Тут варто сказати, що у Фінляндії була національна еліта, яка підтримувала культуру, був заможний клас селянства, у той час як в Україні цього не було, а селянство віками пригноблювалось. ????

Гетьман припустився ряду серйозних помилок у кадровій політиці, призначаючи справжніх україноненависників. Та все ж він значно розвинув науку, відкривши Національну Академію Наук, економіку - запровадивши приватну власність на землю, культуру - відкривши багато кінотеатрів і музеїв. Він хотів побудувати потужну армію, і частково йому це вдалося, за допомогою видатних українських військових, таких як полковник Болбочан.

Та буремні події більшовицької революції затягнули і його. Його було скинуто в результаті державного перевороту, а в Україну прийшла Директорія на чолі з С. Петлюрою.
Відповісти
Коваленко Андрій
Коваленко Андрій 10.09.2022 19:39
Напевно найкращий твір про період. Але по порядку
1. Автор стояв на позиції федерації Росії з Україною. Ідея явно не сподобається багатьом, але думку про "федерацію слов'янських народів" можна знайти багато де, зокрема і в роботі Кирило-Мефодіївського товариства.
2. Цей твір не про те "які всі були погані, що мені заважали". Скоропадський не ставить на мету очорнити всіх, кого тільки можна, але все ж надає кожному характеристику (у тому числі Винниченку, Денікіну та подібним персонажам, з яким був особисто знайомий)
3. Автор чітко пише про свої помилки. Критикує не лише інших, але й себе.
4. Незважаючи на трагічне закінчення, (Скоропадський тут картає як Антанту, УНС, так і самого себе) автор спогадів пише у дуже спокійному темпі.

У цілому, автор дуже гарно написав про історію, критикуючи і підтримуючи кроки та рішення, а не окремих особистостей. Якщо хочете зрозуміти Національно-визвольні змагання 1917-1921рр. - відповіді тут
Відповісти
Олександр Воронюк 08.12.2021 10:42
Є банальна істина: історію пишуть переможці. Тим важливіше читати тексти переможених. Це ще одна банальна істина.
Перед нами типовий приклад ретроспективного погляду зневажених Історією. Чим нудні їх мемуари, так це тим, що вони написані за одним сценарієм: я був вумний і красівий, але мене не зрозуміли. Такі персони постійно бідкаються на дефіцит часу, кадрів, і те, що вони стали жертвою обставин. А, отже, відповідальність за поразку лежить на всіх, окрім нас величних.
Павло Скоропадський - не виняток. Офіцер російської армії, волею обставин висунутий на спасіння Батьківщини, зі своєю місією не впорався. Як би це банально не звучало, але читаючи спогади гетьмана, не покидало жорстоке дежа-вю: українці, в яких, як відомо, на двох припадає три гетьмани, не можуть домовитися перед зовнішньою загрозою. А потім з радісним мазохізмом самі ж руйнують ті крихти державності, які були. Роблять за ворога основну роботу.
Дивує спокій гетьманових мемуарів: я намагався врятувати родіну, проте не вийшло. Ну нічого, буває, принаймні я спробував. От тільки ЯВПГ не розумів тоді, що його Батьківщини - Малоросії, з садком вишневим коло хати та ностальгією за козацькою вольницею - більше немає.
Це розуміння прийде в еміграції, під впливом Липинського Скоропадський перейде на позиції самостійництва. За це гетьману повага: на відміну від своїх лівих опонентів, він зумів піднятися над своїми помилками та не впасти до очорнення своїх вчорашніх соратників (привіт, Винниченко!). Не впав Скоропадський і в ілюзію засліплення щодо нової влади, на відміну від Грушевського. Не залишився він і впертим монархістом, як російські білогвардійські "гаспада афіцери".
На час же написання мемуарів Скоропадський переконаний, що Велика Росія та вільна Україна не суперечать одна одній, а друга є органічною частиною першої ("федерація" є одним з найбільш повторюваних слів у спогадах). Втім, це не заважає маятникові суспільної міфології сьогодні зрушити вправо: від обожнення Грушевського, Винниченка, Петлюри та інших кабінетно-вагонних державців до літаній "ах, яку державу ми втратили у 1918 році!"
І посередині не зійдешся, ми це добре сьогодні знаємо. Серединний шлях не рятує від проклятої антиномії нашої історії, а лише глибше занурює в неї: коли ми припинимо обирати між хутірським українським провінціалізмом та великоросійською імперською свідомістю?
Чим книга цікава, то це зануренням у атмосферу революції (сторінки про поневіряння Скоропадського наприкінці 1917 - на початку 1918 року читаються як добрий авантюрний роман) і точним прогнозом долі Директорії Винниченка і Петлюри. Як відомо, після повалення Гетьманату в грудні 1918 року колишні члени Центральної Ради протримаються в Києві аж до початку лютого 1919 року.
Також порадував науковий коментар та додатки - нариси українських істориків про Гетьмана, Гетьманат і долю самих спогадів.
Відповісти
Ольга Урядко 23.11.2021 10:56
А ви помічали, що 20 століття завжди проходять пробіжкою у навчальних закладах? Через хронологічний розгляд, це завжди одні з останніх тем у навчальному році чи семестрі і зрозуміло, як швидко їх подають. Власне тому я й зупинилась на цій книзі у книгарні. Перша думка була: версії про події 1917-1918рр зі слів цієї сторони я ще не читала.
Читаючи «Спогади» я все більше впевнювалась в інтуїтивному відчутті важливості розуміння тих подій для сприйняття нас сьогоднішніх. Сторінка за сторінкою у читача вимальовується образ П.Скоропадського, і це образ інтелігентної людини, ти починаєш довіряти тексту, відчувати його. Знаєте чому відчувати? Тому що, читаючи про події 100-літньої давнини ти розумієш, що сучасна наша держава не особливо просунулось за ці сто років- у нас ті ж самі проблеми з браком професійних кадрів, що можуть очолити міністерства, у нас ті ж самі проблеми з розумінням себе як окремої самодостатньої нації. У деяких частинах відчуття, що ти читаєш про наш час і це досить шокуюче.
Як на мене, у книзі досить відверто і чесно описано особисте ставлення автора до політичних подій та ситуації, що склалися, його ставлення до Росії і України - це цінно, навіть у моментах з якими читач незгодний.
Це важлива книга, для усвідомлення помилок і розуміння проблем минулого, для окреслення чіткої картини, що ми або самостійна нація і ми є, або ми й далі сподіватимемось на когось з сусідів і нічим хорошим для нас це не закінчиться. А ще розуміння, що ми повинні бути цілісні і об’єднанні, тому що, доки наші «проукраїнські» сили будуть діяти один проти одного- це буде найбільша наша проблема, особисті амбіції часто дроблять спільні зусилля і зводять їх на нівець, ми стаємо самі собі ворогами.
Закінчу словами Скоропадського: «Що б там не сталося, Україна в тій чи іншій формі буде. Не змусиш ріку повернути назад, так само й з народом, його не змусиш відмовитись від своїх ідеалів». І тут можемо відчути неприємність і не згоду у словах «чи іншій формі», а потім читаємо друге речення і схвально погоджуємось – щось подібне присутнє під час читання усіх «Спогадів».
Відповісти
Демченко Тамара 02.11.2021 12:29
Друге видання «Спогадів» П. Скоропадського здійснене видавництвом «Наш формат» через 20 з лишнім років після першого, яке побачило світ у 1995 р. Потреба в перевиданні мемуарів була викликана інтересом до постаті Гетьмана, появою низки репрезентативних досліджень сучасних вчених, що засвідчили розрив з радянськими стереотипами вітчизняної історії, сторіччям Української революції 1917–1921 рр. й, можна припустити, агресією Російської Федерації проти України, яка розпочалася у 2014 р. Мемуари П. Скоропадського, що писалися по свіжій пам’яті, є важливим джерелом для осмислення причин поразки Української Держави, усвідомлення відповідальності еліти за долю народу й державності, її ролі в боротьбі за національну незалежність.
До книги включені також три розвідки дослідників: діаспорного українського історика Ярослава Пеленського, який був головним редактором першого видання й автором передмови до «Спогадів» та праці Георгія Папакіна й Ігоря Гирича. У сукупності вони дають змогу читачеві краще розібратися як у сутності гетьманату, так і в причинах поразки революції загалом. У передмові І. Гирич чітко відзначив: «Непідготовленість людей, а особливо провідників, до випробувань боротьби за державність – одна з головних причин трагічного розвитку й завершення Української революції». Саме цей фактор став на заваді творенню «самостійної української консервативної держави», і не дозволив Павлові Скоропадському посісти таке місце в українській історії, яке «можна було б порівнювати з роллю і місцем Карла Маннергейма у фінській або Кемаля Ататюрка в турецькій історії».

“Дякую бібліотеці Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка”
Відповісти
Демченко Тамара 02.11.2021 12:51
Дякую бібліотеці @Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В.Г. КороленкаДемченко Тамара, Відповісти
Ростислав 19.10.2021 18:10
Гетьман був дуже неоднозначною фігурою, він дотепер викликає захоплення одних (переважно тих, які не читали його спогадів) та глибокий осуд в інших, але це відбувається, коли розглядають всю його діяльність та весь його пройдений шлях. У «Споминах» розповідається переважно про період 1917 – 1918 років, в час його командування 34-м армійським корпусом Російської Імператорської Армії та перебуванням на чолі Української Держави. Варто відзначити щирість спогадів, у яких автор показав свої погляди і думки саме в той період, що робить їх цінним джерелом для розуміння тодішньої ситуації та мотивацію гетьмана до прийняття рішень.
Так хто ж такий Павло Скоропадський зразка 1917- 1918 ? Відповіді він дав сам, власноручно написавши цю книгу, тому тут не може бути інших трактувань, навіть якщо б декому цього захотілось.
Перш за все, він був тоді «малоросом». Тобто, перебував посередині між українцями та «великоросами» (це його термін). З однієї сторони критикував зверхнє ставлення «великоросів» до українців, але з іншої - протиставляв себе українцям: «Я люблю російську мову, українці її терпіти не можуть…. Я люблю середню Росію, Московщину – вони вважають, що ця країна огидна». Його малоросійство спричинило наступне :
1. Він противився українізації 34-го корпусу. Тобто, калмик Корнілов переконував «нащадка козаків» надати корпусу українського характеру !!!
2. Скоропадський активно впроваджував у державі «двоязичіє», захищав викладання в гімназіях та університетах російською. Саме він заборонив перевести Київський університет Святого Володимира на українську мову викладання. (Але зараз його хвалять за те, що відкрив новий український університет на «задвірках» тодішнього Києва).
3. На більшість провідних посад призначав усіляких українофобів та русскіх шовіністів. (Хоча потрібно чесно визнати, що пропонував посади й деяким українцям, але вони гидували працювати разом із «русскімі»)
По-друге, він був досить посереднім воєначальником. Майже не відвідував навіть ті військові частини, які були на службі Української Держави, а підбір офіцерських кадрів взагалі був незадовільний. Чого варте призначення головнокомандувачем військ Української Держави Федора Келлера !!! Першим кроком цього «діяча» був наказ про знищення української символіки та бюстів Т. Шевченка у військових частинах, які ще підтримували український дух. Все це описує Скоропадський з розчаруванням, але ж сам його вмовляв зайняти цю посаду ?
По-третє, Павло Скоропадський виявив себе посереднім політиком, дуже піддавався впливам. Сам розповідає, що того міністра йому порадили, за іншого «умоляли». За час перебування у владі, а це 7 місяців, відбулися аж ТРИ зміни урядів, а у третьому не знайшлося ЖОДНОГО міністра, який би підтримав незалежність України.
Ну і останнє, Павло Скоропадський – це, мабуть, єдиний керівник України за всю понад тисячолітню історію, який добровільно прийняв рішення (грамоту) про СКАСУВАННЯ ДЕРЖАВНОСТІ. Вдумайтесь ще раз – керівник незалежної держави виступає проти її незалежності. (Щось подібне хотів повторити Янукович, але не встиг).
Може виникнути запитання : «Невже нічого корисного для України гетьман не зробив?». Були і заслуги : відкриття українських шкіл, заснування Академії Наук, відкриття театрів, заснування Державного оркестру, школи кобзарів. Піднімав питання про необхідність приєднання Криму та Кубані. Але…. усього цього занадто мало, коли Українська Держава без української армії, поліції, спецслужб, без української влади, врешті-решт !
Можливо, вийшов занадто похмурий образ, але Павло Скоропадський все так і описав у своїх «Споминах». Тут не потрібно щось придумувати, сперечатись, а досить взяти і прочитати цю книгу.
(Згодом, Павло Скоропадський на еміграції, завдяки проукраїнському оточенню вже став на українські позиції, гідно виховав своїх дітей в українському дусі, хоч у сім'ї й спілкувались російською, але це вже не тема його книги «Скоропадський. Спогади 1917-1918»).
Відповісти
Грицик Наталія Василівна
Грицик Наталія Василівна 10.03.2021 16:22
Книга цікава, потрібно прочитати кожному українцеві, і зробити правильні висновки.
А щоб краще все зрозуміти потрібно прочитати потрібно щей «Спогади» Маннергейма. Чому Фінляндіі вдалося, а ми ходимо колами.
Всім рекомендую
Відповісти
Ольга 08.10.2020 13:49
Варто читати однозначно! Я б навіть вставила її в курс історії. Відчуття було, що минуло 100 років, а ми на одному місці топчемось. Цікава, інформативна і жива. Відповісти
Дубовий Василь Ігорович
Дубовий Василь Ігорович 03.07.2020 10:06
Вартісна книга. Дозволяє краще зрозуміти військово-політичний контекст творення держави часів Української революції.

Особливо цікаво було читати про збирання Уряду і розгортання міністерств, інституцій.

Мемуари дозволяють відчути політичні погляди гетьмана та зрозуміти причини його політичної поразки. Влучним коментарем до книги є твердження, що Скоропадський стає українцем вже після повалення Гетьманату.
Відповісти
Ivantsova Evheniia
Ivantsova Evheniia 12.02.2020 15:18
це книга яку варто прочитати! вона дає уявлення про події які відбувалися понад 100 років тому. також дуже цікаво простежити еволюцію поглядів даної особистості. книга захоплює з перших сторінок і не відпускає до кінця. Відповісти
Климюк Алексей Вол 29.07.2019 10:23
хороша книга Відповісти
Андрій 03.07.2019 09:44
Книжка варта прочитання.
Дивно, бачити відгук Кравчука, адже він зрадник України та комуняка руського міру.
Відповісти
Дивитися ще відгуки
Залиште свій відгук
Книгомани завжди мають свою точку зору і полюбляють ділитись нею. Залишайте відгуки та рецензії на цю книгу для майбутніх покупців. Заздалегідь дякуємо!
Будь ласка, оцініть даний товар!
Читачі найчастіше обирають

Себастьян Юнґер

Плем'я. Про повернення з війни і...
240 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Рене Генон

Криза сучасного світу
267 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Сергій «Колос» Мартинюк

Кушмарджак
440 грн
Рік видання: 2024 Палітурка: тверда

Максим «Далі» Кривцов

Вірші з бійниці
330 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Андрій Зелінський

Анатомія Воїна: Дух, Шлях, Сила
380 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Євгенія Кузнєцова

Мова-меч. Як говорила радянська...
650 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Ева Томпсон

Трубадури імперії. Російська...
420 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Ліндсі К. Гібсон

Дорослі діти емоційно незрілих батьків
340 грн
Рік видання: 2021 Палітурка: м'яка

Анастасія Левкова

За Перекопом є земля. Кримський роман
399 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Джим Коллінз, Білл Лазьє

Більше ніж бізнес 2.0. Від...
420 грн
Рік видання: 2023 Палітурка: тверда

Ґреґ Маккеон

Есенціалізм. Мистецтво визначати...
330 грн
Рік видання: 2021 Палітурка: тверда

Міхаель Бар-Зохар, Ніссім Мішаль

Амазонки Моссаду. Жінки в...
390 грн
Рік видання: 2024 Палітурка: тверда

Костянтин Ульянов

Броньований розум. Бойовий стрес та...
700 грн
Рік видання: 2024 Палітурка: тверда

Джеремі Міллер

Правила інвестування Воррена Баффета
420 грн
Рік видання: 2022 Палітурка: тверда

Сергій Плохій

Атоми і попіл: глобальна історія...
450 грн
Рік видання: 2024 Палітурка: тверда
Інші книги автора

Павло Скоропадський

Скоропадський. Спогади 1917-1918...
330 грн
Рік видання: 2017-2022 Палітурка: тверда, матова

Павло Скоропадський

Скоропадський. Спогади 1917-1918...
165 грн
Рік видання: 2017-2022
Вхід до особистого кабінету
Увійти за допомогою:

Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%

Вкажіть, будь ласка, Вашу стать

Або

Я погоджуюсь з умовами використання персональних даних