Книга «Напівлихий»

Натан – незвичайний підліток, він не вписується в жодну систему – ні в систему простих людей, ні в систему магів, до яких належить увесь його рід. Адже в ньому перемішалася кров матері, Білої відьми, і кров батька – найжорстокішого Чорного чаклуна. Він ЧБ, він Напівкодовий, той, на долю якого випадають жорстокі катування, ув’язнення в клітці, переслідування з боку Ради Білих чаклунів. Але він мусить звільнитися і втекти, щоб знайти свого батька і отримати три дари. Інакше він помре страшною смертю. Однак Ловці відстежують кожен його рух, і чи може він довіритися хоч комусь – брату, сестрі, чи принаймні дівчині, котру Натан кохає усім серцем

«Навпівлихий» Саллі Ґрін ще до офіційної публікації підняв на вуха видавців по всьому світу. Проект цієї книги був представлений рік тому на Болонському книжковому ярмарку (Італія). І з того часу за право видавати роман у своїй країни точилися справжні видавничі бої. Світові права на всі три частини саги (дві з яких ще не написані) придбав Puffin U.K. (підрозділ британського видавництва Penguin). Українські читачі побачать книгу у той самий день, що і читачі зі всього світу. Права на видання «Напівлихого» в Україні здобуло «Видавництво Старого Лева». З англійської книгу переклав Віктор Морозов.

«Навпівлихий» - це літературний дебют Саллі Ґрін. «Продаж права на видання першого роману на стількох територіях ще до його публікації, – явище безпрецедентне», – наголошує віце-президент і видавець компанії Viking (Penguin Group (USA) Кен Райт. Україна досі не приєднувалась до видавничих проектів такого масштабу ще до публікації книги у світі.

Книга має усі шанси цьогоріч стати найгучнішим книжковим бестселером. Не дарма критики та літературні агенти з усього світу пророкують авторці популярність Джоан Роулінг, Стефені Маєр та Сюзанни Коллінз. Вже існує домовленість про екранізацію «Напівлихого» Студією Fox 2000, яка перемогла кілька інших відомих кіностудій. Продюсер стрічки - Карен Розельфельд, останнім проектом якої були «Сутінки».

Дія у романі «Напівлихий» розгортається у сучасному світі, в якому живуть чорні й білі відьми та відьмаки. Їх роз’єднує ненависть одні до одних, а поєднує лише страх перед підлітком Натаном, який є нащадком обох сторін. Це - вражаюча розповідь від першої особи про те, як воно – постійно відчувати себе чужаком, за яким полюють усі, і понад усе прагнути вижити. «Напівлихий» буде цікавий як підлітку, так і дорослому читачеві. «Цей текст полонив мене з перших хвилин читання, - зізнається Кен Райт. - Я відразу збагнув, хто такий Натан. Роман обігрує наші усталені уявлення про добро й зло і перевертає їх з ніг на голову. Авторці вдалося чудово передати відчуття того, що там, за вікном, світ – сірий».

«Для нас усіх найголовніше те, що український переклад цієї книжки вийде у світ того самого дня, що й англомовний оригінал, на відміну, скажімо, від Поттеріани Джоан Ролінґ, коли тлумачі зі всього світу отримували нагоду приступати до перекладу лише після опублікування твору англійською, - наголошує перекладач Віктор Морозов. - Тоді я намагався випередити росіян у надії, що юний чарівник Гаррі Поттер допоможе українізувати дітей зі сходу і півдня України, а тепер у мене з’явилася нова ідея-фікс: українізувати дітей Англії. Шотландії, Уельсу... та що там розмінюватися на дрібнички – українізувати дітей усього світу!».

«У ці напружені для України дні, коли так яскраво проявляються найсвітліші та найтемніші сторони людської натури, єдине, що мене відривало від безнастанного моніторингу новин – то це читання в рукописі книги Саллі Ґрін «Напівлихий», - зауважує письменниця, головний редактор «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка. - Дві думки мене постійно переслідували під час читання. Перша: це якесь дежа вю – клітка, в якій тримають хлопця, який насправді нічого лихого не зробив, знущання, побої, переслідування і нечувана жорстокість від формально «білих», від тих, хто мав би бути справедливим і добросердим. Друга: це дуже якісна література, роман тримає в напрузі до останньої сторінки, і, що дуже важливо, - український переклад Віктора Морозова, як на мене – бездоганний. У нащадка білої відьми і чорного чаклуна нема життя посередині, бо не можна бути водночас і білим, і чорним. От лише, хто знає, що таке чорне і чим є біле».