Книга «Людинократія. Створення компаній, у яких люди — понад усе»

Компанії, особливо великі, і досі лишаються надміру бюрократичними. І це їм шкодить: зміни впроваджуються повільно або й узагалі відсутні; потреби працівників не враховуються, а інноваційних рішень не народжується — бо такі установи не надихають. Як таким організаціям стати креативними, гнучкими, сучасними? Створити іншу бізнес-модель — децентралізованої людиноцентричної організації з мінімальним формалізмом, іншим перерозподілом відповідальності; динамічністю на всіх рівнях; меритократією; відчуттям власного ком’юніті всередині компанії тощо. І ця нова модель орієнтується не на бюрократію, а на людинократію в основі своїх принципів.

Людинократія, згідно з авторами, це така форма організації робочого процесу, за якої людський внесок у компанії є найвищим, основним акцентом її діяльності.

Про автора

Гері Гемел — американський консультант з питань менеджменту; вже понад 30 років є викладачем Лондонської бізнес-школи. Видання The Wall Street Journal називає Гемела одним із найвпливовіших бізнес-ідеологів, а Fortune — провідним світовим експертом із бізнес-стратегії.

Мікеле Заніні — співзасновник міжнародної консалтингової компанії Management Lab. У минулому — аналітик корпорації RAND та партнер McKinsey & Company.

Цитати з книжки:

Про адміністративну роботу:

В кожній організації є адміністративні задачі, які хтось має виконувати, але зазвичай не вони дають компанії конкурентні переваги. Не вони лежать в основі патентів, нової продукції та бізнес-моделей. Ми не кажемо, що адміністративна робота неважлива. Якщо її виконувати абияк, фірма може не витримати. Втім не ця робота допомагає підприємствам випереджати конкурентів. Вона ніби їжа, вода та сон для нас — необхідна, але не основна.

Про майбутнє організацій:

Нам необхідні організації, де думку кожного можна ставити під сумнів, а некомпетентні лідери опиняються за бортом.

Про важливість розкриття потенціалу кожного працівника:

Мало хто інвестує у творчий капітал кожного члена команди. Це колосальний провал, але його можна виправити. Відправна точка — визнати, що кожен, незалежно від статусу та посади, заслуговує на шанс розкрити свій потенціал.