| Автор | Світлана Алексієвич |
| Видавництво | Дух і Літера |
| Рік видання | 2017 |
| Палітурка | тверда, матова |
| ISBN | 978-966-378-547-9 |
| Кількість сторінок | 464 |
| Мова | українська |
| Добірка | Суспільство. Держава. Філософія |
| Категорії | Історія. Військова справа Всесвітня історія Гуманітарні науки Політологія |
| Артикул | 707654 |
Кур’єрська доставка в межах Києва
(окрім Столичного Шосе)
До відділення "Нової пошти"
у Вашому місті
До відділення Укрпошти
у Вашому місті
До відділення Justin
у Вашому місті
Міжнародні відправлення
(авіа-транспортом або наземним шляхом)
Самовивіз
Склад, пр. С. Бандери (проспект Степана Бандери, 6, Київ, Україна, 02000)
Магазин "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна)
Повернення товару
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.
Готівкою при отриманні
Оплата замовлення готівкою у поштовому відділенні, кур'єру при отриманні або в пунктах самовивозу.
Карткою онлайн
Оплата замовлення онлайн банківською карткою Visa або MasterCard пiд час оформлення замовлення
Безготівковий розрахунок
Оформлення замовлення безготівковим переказом згідно рахунку, отриманого електронною поштою від нашого менеджера, у відділенні будь-якого банку, зі свого банківського рахунку, або через Приват24.
Ця книга стала останньою в циклі з п’яти праць Світлани Алексієвич під загальною назвою «Червона людина. Голоси утопії».
«Комунізм мав божевільний план, розповідає авторка у передмові до книги, переробити «стару» людину, «ветхого Адама». І це здійснилося може, лише це й здійснилося. За сімдесят з гаком років у лабораторії марксизму-ленінизму створили окремий людський тип «homo soveticus». Хтось вважає, що це трагічний персонаж, а хтось називає його «совком». Мені здається, я знаю цю людину, вона добре мені знайома, я з нею поруч, пліч-о-пліч, прожила чимало років. Вона це я. Це мої знайомі, друзі, батьки».
Монологи, що потрапили до книги, авторка записувала протягом останнього десятиріччя, мандруючи всім колишнім Радянським Союзом.
«Час секонд-хенд» це мій діагноз нам, діагноз тому, що ми зробили за 20 років, нашому злочинному романтизмові та, як я зараз вважаю, нашій мовчанці, нашій теперішній німоті й мовчанню еліти. Ми поступилися владою бандитам. Я навіть не знаю, як назвати. Це вже навіть не політики, а такий орден тих, хто має доступ до російського пирога. Ось вони його розділили, і це такий своєрідний орден».
