Навчався у Оксфордському університеті, але не закінчив його. У молодості почав вживати опіум, щоб позбутися болю від невралгії, і поступово дійшов до дуже високих доз. З 1828 року мешкав у Единбурзі. Працював перекладачем, редактором «Westmorland Gazette», публікувався у «Blackwood’s Magazine», «Tait's Edinburgh», «North British Review». Будучи інтелектуалом, писав есе на літературознавчі, історичні, економічні, філософські теми.
Дебютував романом «Сповідь» у «London Magazine» (1821), вразивши читачів описами наркотичних галюцинацій.
Здобув популярність завдяки екстравагантним, парадоксальним темам, зацікавленням маргінальними постатями історії.
Творчий доробок: трактати «Про вбивство як про різновид мистецтва» (1827), «Теорія грецької трагедії» (1840), «Логіка політекономії (1844), «Греція під римською владою» (1844), «Історія Жанни Д’Арк» (1847), збірка прози«Зітхання з глибини душі» (1845).
Українською перекладено «Сповідь англійського пожирача опіуму».
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%