Народився в Ірландії, де закінчив Триніті-коледж у столиці країни, отримав ступінь бакалавра. Наприкінці 1920-х років переїздить до Парижа, викладає у навчальному закладі «Еколь Нормаль» англійську мову. Пише есе, оповідання, вірші, алегоричні поеми, критичні твори, радіоп’єси та друкується у періодичному виданні «Transition».
У роки Другої світової був учасником Руху Опору у Франції. Після такого складного і болючого життєвого досвіду його творчість набуває інших сенсів та звучання — це був період заснування «театру абсурду». «Чекаючи на Ґодо» — одна із найвідоміших п’єс автора у цьому контексті, жорстка алегорія на тему війни.
У 1969-му році отримує Нобелівську премію за свою творчість.
Видання «The End» відносять до класики літератури: дві історії про безіменного безхатька, що балансує на межі життя та смерті.
Книжка «Уот» перекладена українською мовою 2016-го «А-ба-ба-га-ла-ма-гою» та «Вавилонською бібліотекою» — трактат про мову, європейську свідомість, екзистенційну кризу людини ХХ століття, у якому поєднується дотеп та абсурд.
«Мерсьє та Кам’є» вийшла друком українською у видавництві «Discursus»: стрижнем історії є взаємостосунки двох друзів, які весь час потрапляють у дивні пригоди та халепи, ведуть на перший погляд беззмістовні розмови, а у їхніх вчинках часто відсутня будь-яка логіка — ознаки, притаманні літературі абсурду є візитівкою унікального стилю Беккета.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%