Трек-лист:
1. Пан Господар
2. Коза: Запаска, Ковбаска
3. Добрий Вам Вечір
4. Коза: Ріжки
5. В Неділю Рано
6. Бог Єму
7. Стояла Сосна
8. Радуй Земле
9. Заграло Море
10. Кури Попілі
11. З Нащада Світа
12. W rodku Ogrdeczka
13. Ясен світ
KOZA — III повнотривала платівка ватаги Joryj Koc.
Назва альбому не випадкова і має три основні пояснення.
По-перше, коза — вона з рогами, може буцнути! ;0))
По-друге, в Українській традиції що не колядка-щедрівка — так мало не в кожній згадується про козу в текстах!
Тож на новій платівці Jorogo Koca — цілих дві таких співанки, де йдеться про зимові чудасії з Козою.
Оспівували наші пращурі Козу не дарма, бо вона віддавна є Знаком достатку, затишку, доброботу в оселі! Ось вам і «по-третє», чому KOZA.
Враховуючи, що ватага Joryj Koc частенько пасеться в нашому Західному ближньому заграниччі, то виявилося приємною несподіванкою, же слово КОZA пишеться однаково майже у всіх слов'янських мовах. І означає те саме, що і в Українській. Навіть трохи дальшою латвійською — теж подібно буде: KAZA ;))
КOZA містить 13 давніх, ще первотврних коляд, з яких одна — народна польська, а усі решта українські. В репертуарі гурту це буде друга співанка сусідською польською мовою: у такий спосіб ватаги віддає шану та знак ввічливости своїм шанам в Польщі, яких за останні роки в цій країні вже назбиралося чимало!
KOZA — подібно до попередньої платівки KORBA, — знову містить 13 співанок. Така кількість колад — не випадкова: ватага має чітке пояснення цієї, можна вже сказати, своєї традиції. Річ у тім, що 13 — це була природня кількість місяців в календарному році, який Людство вело ще ізпрежди віка! Позаяка календарний місяць чітко прив'язувався до фаз отого небесного тіла Місяць, повне коло обертання якого становить біля 2728 діб. Відтак, оті зайві 23 доби на місяць, які ми маємо в теперешньому календарі — в первинному літочисленні набігали ще на один місяць, на 13й!
Як це повелося в Jorogo Koca — усі співанки направду давні й малознані широкому загалові, або ж заспівані саме у своєму первинному прочитанні, без спотворень у текстах, що з'явилися вже в Новітню дбу. Тому хай Слухач особливо не дивується, якщо раптом почує знану мелодію, але не зовсім відомий текст! ;0))
Зрештою, в цьому «Жерці Української Гудьби» (як віднедавна чи то жартома, чи то всерйоз почали називати цей гурт) і вбачають своє покликання: віднаходити загублене-забуте, очищати від пізніших брудних нашарувань — і вдихати в нього нові звуки та дихання!