Репресії

«Не злякаюся зла» відомого дисидента радянських часів Натана Щаранського вперше була видана майже 40 років тому, але українською побачила світ лише зараз. «У цій публікації особливий для мене сенс. Україна – місце мого народження, а українська мова – мова мого

Про видання "Сила опору" У книжці вміщено 25 біографічних портретів українців, які відбували багаторічні терміни ув’язнення у радянських виправно-трудових таборах та тюрмах і яким вдалося вижити. Це не лише драматичні особисті історії страждань жертв комуністичного режиму, а й приклади

У книзі «Таборові діти» зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах,

Підготовка книги документованих нарисів про ситуацію єврейської меншини України в роки розвинутого сталінізму відбувалася в трагічний час великої війни проти російської навали, що неминуче викликало роздуми про типологічний збіг між пізнім сталінізмом і путінізмом. Демонізація євреїв за часів

ОУН і шістдесятники, Іван Дзюба та Левко Лукяненко, Василь Стус і Вячеслав Чорновіл, протести, арешти й табори. У своїй книжці Роман Клочко розповідає історію дисидентів, історію українського визвольного руху, який тривав від середини 1950-х до другої половини 1980-х. Герої книжки критикували

У книзі спогадів «Подорож до країни Зе-Ка» Юліус Марґолін оповідає про свій п’ятирічний досвід в’язня концентраційних таборів Радянського Союзу. Друга світова війна застала доктора філософії Марґоліна у Польщі, звідки він уже не зміг виїхати до родини в Палестину. Після поневірянь на окупованих

Під поняттям «шістдесятництво» приховується безліч культурних феноменів, людських доль та літературних творів. Ця книжка пропонує читачеві мандрівку в мікросвіт українських шістдесятників — молодих людей, які творили нову культуру в час хрущовської «відлиги».

Для написання цієї книжки відомому польському репортерові Вітольду Шабловському довелося свого часу об’їздити Росію, Україну, Білорусь та інші радянські республіки. Він спілкувався з особливими кухарями — Віктором Бєляєвим, який контролював кремлівську кухню, із тими кухарями, які працювали в часі

Документи радянських органів держбезпеки, розсекречені в Україні, стали справжнім клондайком для дослідників і журналістів. Місяць за місяцем, рік за роком історії, знайдені Едуардом Андрющенком в архівних справах, перетворювалися на статті для українських та закордонних видань. А тепер вони видані

Книга присвячена поверненню з небуття імен та ідей багатьох медиків, звинувачених в «українському буржуазному націоналізмі», та містить інформацію з багатьох архівних джерел, фотографії, свідчення, які показують життя і долю фундаторів національної медицини. Змістовно представлено трагічну долю

«Застій» одні згадують як період спокою, «золоту» добу розвиненого соціалізму, інші — як лихоліття, яке «глушили оковитою». У цей період масово пішло з життя покоління, яке на власному досвіді пам’ятало революційні події 1917 року, трансформацію Російської імперії в СРСР і катастрофу Першої

Поет і Громадянин Василь Стус (1938–1985) не зміг побувати на презентації жодної зі своїх книжок. Бо в Україні його не друкували — збірки віршів ходили по руках у самвидавному вигляді, а публікували їх лише за кордоном. Участь у русі незгідних з русифікаторською й антиукраїнською

Кримськотатарська дослідниця та публіцистка Ґульнара Бекірова, добре знана своїми історико-культурними програмами на телеканалі ATR і розвідками «Кримськотатарська проблема в СРСР (1944–1991)» (2004) та «Кримські татари: 1941–1991 (Спроба політичної історії)» (2008) та ін., раніше опублікованими

Люди обурювалися у глибині душі, але відкрито противитися чинній владі й чекістському свавіллю вже не наважувалися. Це підштовхнуло радянське керівництво до рішення пройтися по українських землях котком Голодомору 1932—1933 років. А також Кривавим терором 1937—1938 років, який знищував усіх без

Титанічна праця Джеймса Мейса — відомого американського дослідника історії України, видатного громадського діяча - присвячена розкриттю цілісності, повноти історичної правди про найжахливіші сторінки тоталітарного минулого, яке до сьогодні паралізує політичне, економічне, освітнє,

Енциклопедичний довідник «Рух опору в Україні: 1960-1990» присвячений подіям, які почали розгортатися в Україні на початку 1960-х рр. і завершилися здобуттям незалежності 1991 р. Видання охоплює проблематику національних і людських прав. У ньому окреслено феномен шістдесятництва, вітчизняного

Мову радянського тоталітаризму розглянуто у виданні у двох аспектах: як мову великого ошуканства, що створювала світ словесних фікцій, призначених приховувати огидну дійсність, і як мову державного тероризму, антилюдську суть якої розкрито на основі аналізу текстів комуністичних вождів і документів

Крізь призму документів радянських органів державної безпеки показано наростання інакодумства й опозиційного руху в українському суспільстві в 1960-1980-ті роки. Друкуються розсекречені інформаційні й спеціальні повідомлення, доповідні записки, направлені до ЦК Компартії України, а також рішення

У книзі вперше опубліковано раніше засекречені матеріали з колишнього архіву КДБ УРСР, які стосуються кримінальної справи проти Валентина Мороза (1936–2019) — одного з лідерів українського дисидентства, яскравого історика й публіциста, справжнього символу національного руху 1970-х років. У

Кримськотатарська дослідниця та публіцистка Ґульнара Бекірова, добре знана своїми історико-культурними програмами на телеканалі ATR і розвідками «Кримськотатарська проблема в СРСР (1944–1991)» (2004) та «Кримські татари: 1941–1991 (Спроба політичної історії)» (2008) та ін., раніше опублікованими

Ця книга є чи не першим текстовим меморіалом, котрий закарбовує на скрижалях української національної історії світле ім’я дисидента та непогамовного революціонера — Анатолія Лупиноса. Композитне наповнення сторінок з базальтовою непорушністю увіковічнює магматичний потік спогадів тих, хто був

Книжку-альбом, на створення якої надихнули експонати музею шістдесятництва, присвячено героїчній долі жінок-шістдесятниць: Надії Світличної, Катерини Зарицької, Дарії Гусяк, Марії Пальчак, Ірини Сеник, Ірини Стасів-Калинець, Стефанії Шабатури, Оксани Мешко та інших, чиї життєві дороги тісно

Це видання — нестандартне. До традиційної оповіді про себе та своє оточення журналістка-шістдесятниця Маргарита Довгань додала окремі прозові етюди, есеї, деякі спогади про мужніх і світлих українців, з якими поріднили життя і професія. А ще наважилася надрукувати низку поетичних спроб різних