Микола Ільницький

Микола Миколайович Ільницький народився 23 вересня 1934 року в селі Ільник Дрогобицької області (нині Львівська область). Є нащадком давнього, українського шляхетського роду, вихідці з якого осіли в Україні, Польщі та Росії. Закінчив Турівську середню школу, захоплювався історією та літературою. Після закінчення Дрогобицького педінституту ім. I.Франка почав працювати на журналістській роботі в газетах "Радянське слово", "Вільна Україна", очолював відділ критики та був заступником головного редактора журналу "Жовтень". Захистив кандидатську та докторську дисертацію, доктор наук, професор. Працював завідуючим відділом української літератури в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, професором кафедри української літератури, одночасно завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету ім. І. Франка. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка.

В 1953 році дебютував як поет віршем "Цвіте Батьківщина", загалом опублікувавши п'ять поетичних збірок. У 1963 році входив до складу президії клубу "Пролісок" у Львові, в якому влаштовувалися творчі вечори великих письменників Т. Шевченко, Л. Українки, Б. Антонича та інших, обмінювалися літературою, ідеями, але згодом клуб попав під заборону влади. Зі своїми однодумцями згуртовував молодих і обдарованих українських поетів, які пережили політичні репресії, концтабори й голодомор, розповіли про це у своїх творах та друкувалися у виданнях українських шістдесятників Нью-Йорка, Польщі та Чехословаччини.

У 1966 році анонімно опублікував збірку народних пісень, які залишились від матері Миколи Ільницького, а через рік видає свою першу книгу "Барви й тони поетичного слова". Написав велику кількість праць з історії української літератури та проблематики сучасного літературного процесу. Уклав антології "Розсипані перли: Поети "Молодої Музи", "Над рікою часу": Західноукраїнська поезія 20–30-х років", "Поети Празької школи: Срібні сурми", збірку фольклорних записів "Ой зацвіла черемшина: Народні пісні з голосу Ганни Ільницької". Упорядник та автор передмов і приміток до видання творів М. Яцківа, Б. Лепкого, В. Симоненка, І. Крушельницького, Юліана Опільського, С. Гординського, Б.-І. Антонича, перевидої праці Л. Білецького "Основи української літературно-наукової критики". Здійснив художні переклади Бгагавадгіти (Божественної пісні) з санскриту, Сааді Ширазі та Фірдоусі Абулькасима з фарсі.