Сьюзен Зонтаґ

Народилась у Нью-Йорку. З дитинства дуже любила читати і вже у 15 років вступила до університету Берклі. Здобула науковий ступінь бакалавра у галузі мистецтв 1951 року. У Гарварді Зонтаґ вивчала філософію та англійську літературу. Протягом нетривалого часу навчалася в Оксфорді, який покинула через сексистські настрої, які панували там. Після переїзду до Парижу разом із чоловіком та сином займалася письменницькою діяльністю та кінематографом.

У 26 років розлучилася та повернулася до США. Викладала філософію у вищих закладах освіти, у 1960-х роках працювала редакторокою у часописі «Commentary».

Перший роман письменниці вийшов друком 1963 року під назвою «Benefactor». Однією із найвідоміших її робіт стала книжка «Про фотографію» («On Photography», 1977), яка отримала Національну премію гуртка літературних критиків.

Філософиня багато часу приділяла дослідженню символізму та психологічної сутності важких захворювань. У 1978 році вийшла друком її книга «Хвороба як метафора» («Illness As Metaphor»), а у 1989-му — «СНІД та його метафори» («AIDS and Its Metaphor»). Того ж року вона стала президенткою Американського ПЕН-Центру. Разом зі своєю партнеркою Енні Лейбовіц у 2000 році видала книгу «Жінки» («Women»).

Писала сценарії, створювала за ними фільми та театральні постановки, сама знімалася у кінострічках (найчастіше це були другорядні та епізодичні ролі). Входила до складу Американської академії мистецтв та літератури.

«Видавництво Жупанського» переклало українською одну з праць письменниці під назвою «Хвороба як метафора. СНІД та його метафори». У цій книжці авторка, що пройшла у своєму житті чимало випробувань, розвінчує міфи щодо важких захворювань, показує справжню сутність і сенс не тільки синдрому набутого імунодефіциту людини, а й інших хвороб. Також видання допомагає людям позбуватися відчуття провини, сорому, гніву та інших негативних емоцій, пов’язаних із кліше, стереотипами та упередженнями щодо цих захворювань, які дотепер поширені в соціумі.