Світлана Алексієвич

Світлана Алексієвич — білоруська письменниця, журналістка. Лауреатка Нобелівської премії - за поліфонічні твори, пам’ятник стражданню і хоробрості нашого часу (2015), та численних інших нагород: премії Angelus (2011), відзнаки імені Анни Політковської (2018). Засновниця жанру роман голосів.

Навчалася на факультеті журналістики Білоруського державного університету. Працювала в районних виданнях, республіканській газеті, журналі Спілки письменників Білорусі. Через опозицію до владного режиму тривалий час проживала за кордоном.

Перша книга У війни не жіноче обличчя (1985) перевидавалась багато разів сумарним накладом 2 мільйонів примірників.

Здобула популярність завдяки книгам-хронікам сьогодення, що зображують наслідки масштабних історичних подій у межах крихітного людського життя.

Творчий доробок авторки складають сценарії документальних фільмів, п’єси, а також романи, створені у специфічній, документально-публіцистичній формі.

Українською перекладено: У війни не жіноче обличчя, Цинкові хлопчики, Останні свідки, Чорнобильська молитва, Час second-hand.

читати повністю

Ви обрали

Світлана Алексієвич