Віктор Морозов

Натанові досі лише сімнадцять, і його самого це дивує, адже почувається він на всі сто сімнадцять. Він мусив убити свого батька та з’їсти його серце, і тепер хлопець має багато нових Дарів, які треба опанувати. Це важко, та ще важче — жити з жахливим спогадом, тягарем провини та лютою ненавистю до

Натан – незвичайний підліток, він не вписується в жодну систему – ні в систему простих людей, ні в систему магів, до яких належить увесь його рід. Адже в ньому перемішалася кров матері, Білої відьми, і кров батька – найжорстокішого Чорного чаклуна. Він ЧБ, він Напівкодовий, той, на долю якого

сучасній Англії, де серед людей живуть Чорні й Білі чаклуни, які ворогують між собою, сімнадцятилітньому Натанові ведеться дуже непросто. Адже він – ЧБ, Напівкодовий, ні Чорний, ні Білий. На нього полюють Білі маги, його не сприймають Чорні. Він закоханий, але навіть на дівчину, якій належить його