Катерина Липа

Народилася 1962-го у Києві. Вищу освіту здобула у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, закінчила аспірантуру, працювала науковою співробітницею установи, а також в історико-архітектурному заповіднику «Софія Київська». Написала кілька сотень наукових статей та досліджень про особливості національної фортифікації (знавчиня оборонних споруд і фортець), спортивні досягнення та військове минуле нашої держави.

Була співкураторкою освітньо-культурного проєкту під назвою «Роми — це ми» (2018), координувала програму «Українська мілітарна історія» (2009–2010), яка отримала нагороду «Найкращий видавничий проєкт року».

Її історична проза виходила друком у видавництвах «Наш час» («Невідома Україна. Під захистом мурів», 2007) та «Laurus» («Слуги яструба і лілей», 2019). Є співавторкою видань «Усе найцікавіше про історію і звичаї України» («Віват», 2018), «Антологія есеїв "Культурна експансія"» (видавництво «Твоя підпільна гуманітарка», 2023).

2024-го у «Віхолі» опубліковане дослідження «Історія архітектурних стилів, великих і не дуже», у якому науковиця цікаво та доступно для сприйняття широкого кола читачів аналізує процеси виникнення й еволюції архітектури та з’ясовує специфіку цього процесу на українських теренах.