Степан Ленкавський

Степан Ленкавський походить з Івано-Франківської області, яка на момент його народження перебувала під владою Австро-Угорщини. Він вивчав філософію у Львівському університеті, у 20-х роках долучився до націоналістичного руху та студентських політичних організацій. Редагував перший націоналістичний журнал «Юнак», працював у редакції тижневика «Український голос», писав філософські та історичні статті для журналу «Розбудова нації» — головного друкованого органу Проводу українських націоналістів.

У 1929 році Ленкавський став членом Проводу ОУН на західноукраїнських землях, опікувався питаннями ідеології. В цей час сформував «Декалог ОУН» в якому в короткій формі виклав основні принципи, яких повинен дотримуватись оунівець.

Під час Другої світової війни був ув’язнений в Аушвіці, після оселився в Німеччині й очолював Референтуру Підсовєтських Справ – аналітичний орган закордонних частин ОУН. В останні роки життя заглибився у вивчення праць східних та західних філософів.

Його доробок проливає світло на шлях становлення та функціонування ОУН в умовах радянської окупації, взаємодію із закордонними структурами організації і тогочасне політично-суспільне становище України.