Постаті культури

Явлено досвід біографії найвідомішого українського драматурга радянської доби Олександра Євдокимовича Корнійчука (1905–1972) — найодіознішої постаті української культури і театрального істеблішменту ХХ століття. Отримавши всі можливі радянські відзнаки, Корнійчук сприймався людьми, звиклими думати

Для шанувальників Тараса Шевченка ця книжка стане джерелом щирих співпереживань, несподіваних біографічних відкриттів, а також – естетичної насолоди від доторку до творів митця, від його своєрідного гумору. Для нешанувальників, у кого неприязнь до українського генія викували радянська й пізніша

«Запах дощу» — книжка про нашого великого сучасника, справжню гордість української та світової гуманітарної науки. Леонід Володимирович Ушкалов (1956—2019) — доктор філологічних наук, професор Харківського національного педагогічного університету, автор сотень блискучих робіт з історії української

Микола Зеров (1890–1937) – ключова постать в історії національно-культурного Ренесансу 1920-х рр. Літературознавець, лідер «п’ятірного грона» поетів-неокласиків, полеміст, блискучий перекладач, київський Золотоуст, чиє ораторське мистецтво справедливо вважається неперевершеним, «живе срібло», за

Історії про книжки, картини, світлини, реліквії, а також про людей, що все те створювали – гарно вкладаються в авторський жанр маленької евристичної або мемуарної повісті, іноді доволі розлогої, часом радше евристичної новели, параболічної мініатюри чи лаконічної сильвети когось із улюблених митців

Явище «український авангард» вперше прозвучало на Заході у 1973 році на лондонській виставці «Tatlin’s dream». Тоді там вперше були виставлені роботи світового рівня безвісних авангардистів України Василя Єрмилова й Олександра Богомазова. Це змусило згадати й інших відомих на весь світ майстрів, за

У цій книжці подано есеї про українських письменників різних часів і різної життєвої та політичної долі — але всі вони створювали ту традицію відповідальності перед своїм народом і пошуку нового слова, яку Ольга Кобилянська назвала «Золотою ниткою» української літератури. Для широкого кола читачів.

Присвячена малознаній в Україні постаті Юліана Кулаковського (1855–1919), професора римської словесності Імператорського університету св. Володимира, автора першої на наших теренах історико-аналітичної праці «Історія Візантії» (1910–1915), книжка розповідає про його київське життя і наукову

Його називали Моцартом українського перекладу, а водночас найбільшим творцем і знавцем житейських анекдотів. Його «Декамерон» і «Дон Кіхот», «Фауст» і «Пані Боварі» не лише виповнили скарбницю національної культури, але й переінакшили розуміння міжкультурного діалогу. Три з половиною тисячі

Історія трьох поколінь письменників роду Федоровичів тісно переплітається із світовідчуттям, світоуявленням трьох епох: творчість і чин Івана Федоровича закорінені у Романтизм, Володислава Федоровича – у Позитивізм, в «органічну працю», Ліни Федорович-Малицької (Дарії Віконської) – у Модернізм.

Віктор Платонович Некрасов (1911–1987) – письменник і правозахисник. Один із очільників руху спротиву в Україні, автор першої правдивої оповіді про війну. Більшу частину життя писав про Київ. Через виступи у Бабиному Яру і проти політичних арештів змушений був емігрувати. В основі книжки значно

У цій книзі на основі багатого джерельного матеріалу подано біографію українського філософа й богослова Григорія Сковороди (1722–1794). Утім, це не лише життєпис видатної людини – тут постає яскравий образ України XVIII століття. Одинадцять розділів книги, в яких змальовано життя Сковороди,