Роман Горак

Народився 17 січня 1942 року на Львівщині. З 1959 по 1964 рік навчався на хімічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. По завершенню навчання проходив строкову військову службу. Опісля працював у Бориславській філії Всесоюзного інституту органічної хімії та хлорної промисловості. З 1968 по 1971 рік навчався в аспірантурі alma mater на кафедрі органічної хімії. Наступні роки провадив викладацьку діяльність у Хмельницькому вищому артилерійському командному училищі. У міжчассі захистив кандидатську дисертацію в обраній галузі. До того як розпочати письменнику кар’єру, працював в Українському науково-дослідному інституті поліграфічної промисловості, Науково-дослідному інституті сірчаної промисловості та ін.

У 1983 року дебютував як письменник із біографічним твором про Маркіяна Шашкевича «У сутінках». Слідом окремими виданнями вийшли друком «Втеча у прірву. Есеї про Леся Курбаса» (2014), «Бажав я для скованих волі. Біографія І. Франка» (2015), «Львівські історії» (2016), «Тричі мені являлася любов» (2018), «Маркіян Шашкевич – дітям» (2018) та ін. У творчому співавторстві з українським письменником Ярославом Гнатівим було опубліковано низку книг, серед яких «Рід Якова» (2000), «Гімназія» (2002), «Не пора!» (2005), двотомник творів «Quo tendis» (2009), 10-томне видання «Іван Франко» – відзначене Шевченківською премією у 2011 році.