Олександр Ірванець

Олександр Васильович Ірванець народився 24 січня 1961 року в місті Львів. Дитинство і юність письменника пройшли в Рівному. Після середьної школи вступив у Дубенське педагогічне училище, почав відвідувати літературну студію. У цей період і почалася поетична творчість автора з написання епіграм на однокурсників і вчителів. Працював учителем в школі, проходив строкову службу в армії, а у 1989 році закінчив Літературний інститут імені Горького в Москві.

Широку популярність отримав після заснування в 1985 році, спільно з Юрієм Андруховичем і Віктором Небораком, українського літературно - поетичного об'єднання Бу-Ба-Бу (Бурлеск - Балаган - Буфонада) у Львові, що стало втіленням карнавального необарокового мислення, притаманного метаісторичній карнавальній культурі людства та мало значний вплив на сучасну українську літературу.

Автор понад двадцяти книг, народних сатиричних віршів, численних публікацій в журналах та альманахах Європейських країн, його твори перекладалися англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, чеською, білоруською, російською, італійською, хорватською мовами. Перші вірші поета були надруковані в 1979 році в газеті "Червона зірка". З-під пера автора вийшла ціла низка прикметних для новітньої української лірики творів та художніх циклів: "Турбація мас", "Пісні східних слов’ян", його називають найкращим іронічним поетом.

З початку 2000-х років доволі успішно спробував себе в драматургії, в якій шукає оригінальних форм викладу, пише п’єси для читання для читача-слухача, який їх зрозуміє й сам здійснить уявну "постановку". П’єси "Брехун з литовської площі", "Електричка на Великдень", "Маленька п'єса про зраду" та інші не залишилися непоміченими публікою, мали успіх та поставлені харківським театром-студією "Арабески", київським Театром драми, Штатс-Театрі в Штутгарті і Казематтен-театрі в Люксембурзі.

Відомий літературному святу як прозаїст. Романи "Очамимря", "Хвороба Лібенкрафта", "Харків – 1938" та "Сатирикон XXI" користуються широкою популярністю у читачів. Займається також перекладами російських дитячих "чорних гумористів" Григорія Остера та Олега Грігор’єва, польського прозаїка Януша Гловацького, перекладає з білоруської, польської, чеської та французької мов.