Микола Сціборський

Сціборський народився в Житомирі, навчався у чоловічій гімназії. Після початку Першої світової війни пішов на фронт, був поранений. Долучився до формування українського війська, а потім армії УНР. Вітав прихід до влади Скоропадського, проте після підписання ним грамоти з Росією змінив табір й шукав іншого шляху до держави про яку мріяв.

У 1924 році завершив військову службу у чині підполковника та вступив до Української господарської Академії в Подєбрадах, попри незакінчену середню освіту. Здобув спеціальність інженера-економіста.

Сціборський був очевидцем декількох владних режимів і всі їх нещадно критикував за нездатність піднестися над локальними інтересами та психологічну схильність припадати до сильнішого, замість побудови окремого національного суверенітету.

1925 року у Празі об’єднанням трьох українських національних організацій постала Легія українських націоналістів, співзасновником якої він був Микола Орестович. Вишколена та ідеологічно однорідна ця сила лягла в основу ОУН.

Діяч критикував демократію як слабкий режим й класову боротьбу як явище та вважав, що міцна держава будується на засадах національної солідарності. Також вважав дипломатичні методи упокоєння ворога нікчемними, закликаючи до рішучої та кривавої боротьби.