Малґожата Реймер

Народилася і проживає у Польщі. Її поезії почали друкувати у часописах, коли дівчинці було 13 років. Перше оповідання авторки вийшло друком, коли авторці був 21 рік. Отримала вищу освіту за напрямом «культурознавство» у Варшавському університеті, вела блог та паралельно писала свій перший роман, який побачив світ 2009 року.

За книжку «Токсимія» («Toksymia») була номінована на кілька премій — серед них літературна нагорода Ґдиня та Польського товариства видавців книжок. У «Темпорі» 2015 року вийшов друком український переклад публіцистичної книги під назвою «Бухарест: пил і кров», у якій авторка описує Румунію: її історію, традиції, менталітет суспільства — усе, чим живе та дихає країна. За цю збірку репортажів авторка отримала премію Гарантії культури TVN Kultura.

На 2023 рік у видавництві «Човен» вийшов друком український переклад книги «Boto sodsze ni miód» — «Болото солодше за мед. Голоси комуністичної Албанії». В цій роботі письменниця відкриває завісу одного із найтемніших періодів у історії цієї країни, викриває усю сутність страшного терористичного режиму Енвера Ходжі та розповідає історії простих людей, які через незгоду із політикою диктатора поплатилися найціннішим.

Для написання збірки репортажів авторка кілька років поспіль вчила албанську мову та подорожувала країною, збирала матеріали і робила спроби стати «своєю» серед мешканців. У Польщі це видання було відзначене престижною нагородою Paszport «Polityki».

На сьогодні Малґожата працює над дослідженням вже про посткомуністичну Албанію «Czekaj nas pikne dni».