Лесь Белей

У родині Белеїв мовознавство — то спадкова пристрасть. Лесь Любомирович опановував українську філологію в Ужгородському університеті та англійську у Вроцлаві. У 2012 році захистив дисертацію, в якій проаналізував мовні особливості жителів Закарпатської області. Також є співавтором словника новітніх англіцизмів та нині працює в інституті мовознавства ім. О. Потебні. Він співпрацює з багатьма українськими видавництвами, перекладаючи нонфікшн, навчальну та художню літературу з англійської, польської, чеської та словацької мов.

Власну письменницьку кар’єру мовознавець розпочав із публікацій у часописах та літературних альманахах, а 2008 року у видавництві «Лілея-НВ» вийшла його дебютна поетична збірка «Son et Lumire. Листи без відповіді». Відтоді бібліографія автора поповнилась ще двома авторськими книжками, також твори поета повсякчас входять до антологій сучасної української лірики.

Окремої уваги заслуговують репортажі та есеї Белея. У них він досліджує природу людей та розмірковує над історією та сьогоденням нашої країни.