Джохар Дудаєв

Джохар Дудаєв народився 15 лютого 1944 в с. Первомайське (нині с. Ялхорой) Чечено-Інгуської АРСР за радянських часів у багатодітній родині, яку було депортовано в рамках примусового переселення чеченів та інгушів до Казахстану під час так званої операції «Чечевиця». Там вони прожили до 1957 року, опісля повернулися в Чеченську республіку та оселилися в м. Грозному. Після закінчення середньої школи працював електриком та одночасно відвідував вечірню школу. Отримавши дворічну профільну підготовку Північно-Осетинського педагогічного університету, відмінно навчався у Тaмбoвськoму вищому військовому авіaційному інженерному училищі. З 1966 по 1990 проходив службу у ВПС СРСР, ставши генерал-майором. 1974 року закінчив Військово-повітряну академію ім. Ю. Гагаріна. Керував бомбардувальними авіадивізіями у Полтаві та Тарту (Естонія). У Тарту працював на базі стратегічної зброї, призначенням якої було теоретичне ядерне бомбардування під час Холодної війни. Розробляв плани килимових бомбардувань періоду Афганської війни. За роки військової служби отримав низку державних орденів.

Звільнившись в запас, повернувся до Грозного, розпочавши політичну діяльність. 1991 року він переміг на президентських виборах проголошеної і фактично незалежної від московського уряду Чеченської Республіки Ічкерія. Від початку Першої російсько-чеченської війни (1994-1996) за ним велося полювання російськими спецслужбами. Загибель Джохара Дудаєва 21 квітня 1996 була спричинена вибухом ракети, випущеної російським штурмовиком.