Гюстав Флобер (Gustave Flaubert) – французький письменник-романіст, класик світової літератури, невтомний мандрівник та альтруїст. Яскравий представник реалізму та романтизму у літературній галузі. Навчався у Ліцеї Корнель, середньому навчальному закладі, розташованому у місті Руан, Франція. Студіював на факультеті юриспруденції у Парижі, але залишив навчання у зв’язку з дошкульними нападами епілепсії.
Товаришував із провідними французькими літераторами, серед яких були Еміль Золя, брати Едмон, Жуль де Гонкур, Альфонс Доде та Віктор Гюго. Опікувався журналістською та письменницькою кар’єрою Гі де Мопассана. Був невтомним працеголіком, який повсякчас вдосконалював свій письменницький стиль, створюючи вишукану «матерію» слова.
У 1856 році світ побачив перший резонансний твір Флобера «Етюд провінційних звичаїв», опублікований у часописі La Revue de Paris. Письменника було притягнуто до суду у зв’язку з аморальною складовою цього роману, але виправдано, що позитивно вплинуло на долю твору. У 1857 році повна версія роману вийшла з друку та набула статусу бестселера.
Справжнє визнання письменник здобув з моменту виходу роману «Мадам Боварі» (1857). Наступні романи Флобера «Саламбо» (1862) та автобіографічний твір «Виховання почуттів», опублікований у 1869 році, популяризували творчість письменника далеко за межі Франції.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%