Гі де Мопассан
Гі де Мопассан (Guy de Maupassant) – видатний французький письменник, класик світової літератури та новеліст. Представник натуралізму, напряму неупередженого зображення дійсності, пануючого у мистецтві та літературі в останній третині 19 століття. Студіював у Ліцеї Генріха IV, середнього навчального закладу у Парижі. У 1896 році здобув диплом бакалавра письменства Ліцея Корнель.
По завершенню навчання, з початком франко-прусської війни (1870-1871) Мопассан вступає добровольцем до лав французької армії. Зі згортанням війни працює службовцем у воєнній галузі впродовж десяти років. До того як розпочати літературну діяльність, Мопассан обіймає посаду журналіста у кількох провідних часописах Парижа, зокрема Le Figaro, Gil Blas, Le Gaulois та l'cho de Paris.
За ініціативою видатного романіста Флобера, що певний час опікувався літературною та журналістською кар’єрою письменника-початківця, Мопассан у 1879 році публікує свій перший твір «Історія минулих часів». У 1880 році виходить з друку повість «Пампушка», що принесла письменнику справжнє визнання серед читачів та знавців-літераторів, відкриваючи новий шлях у царині новелістики.
Письменницький доробок Мопассана налічує близько 300 новел, кілька збірок поезії та мандрівних нарисів, а також шість романів. З-поміж цих творів найпопулярнішими є «Любий друг» (1885), «Життя» (1877), «Монт-Оріоль» (1887) та «П'єр і Жан» (1888).
Ви обрали
Гі де Мопассан
