«Професія науковця тримається на вірі, що об’єктивна істина долає культурне різноманіття, тож якщо запитати одне і те саме у двох науковців, вони скажуть одне і те саме, незалежно від попередніх уявлень, культурного підґрунтя та, з певними застереженнями, здібностей», — стверджує біолог та популяризатор науки Річард Докінз. 

Про те, як розвивати наукове мислення змалечку та чому на ринку досі відсутній український науковий нон-фікшн, говорили експерти на презентації збірки есеїв «Наука для душі» Докінза  на Книжковому Арсеналі в Києві. Ми записали 5 найяскравіших тез одного з учасників розмови — фізика, популяризатора науки, старшого наукового співробітника Інституту фізики АН України Антона Сененка.

Про українську Нобелівку

Коли в Україні з’являться науково-популярні книги і коли ми отримаємо Нобелівські премії — питання одного штибу. Досі в Україні не зроблено нічого для того, щоб це відбулось. Те, що у нас існує нині, — це голий ентузіазм. З нон-фікшном легше, ніж з Нобелівською премією, адже не потрібне дороге обладнання. Та ми з кожним роком втрачаємо найголовніше, що у нас є, — людський потенціал. Відтік науковців за ці 5 років просто шалений. Науковці намагаються робити науку і роблять її там, де її вдається робити.

Про кайф від науки

Наука насправді красива. Науковці отримують кайф від того, чим займаються, інша справа, в яких реаліях вони це роблять. Перепона для пересічної громадськості полягає у тому, що вона не завжди бачить красу науки. Тож суть популяризації і полягає в тому, аби цю естетику продемонструвати і перетворити пересічну громадськість на непересічну.

Про дітей та науково-популярні книжки 

У США література навколонаукового типу мислення створена для дітей від трьох років. Це тоненькі книжечки, де йдеться про квантову фізику, електрони, кварки і про те, що світ не настільки однозначний, як сприймають його дорослі. 

Про наукове сприйняття світу

Світ настільки складний, що наш мозок в силу виховання і формування не може його сприймати в усій складності. Я в цьому плані дуже люблю квантову фізику. Квантова фізика карколомна — от у нас є частинка, але водночас вона поводить себе, як хвиля. У звичайної людини це не вкладається у голові. Якби в дитинстві нас виховували, що частинка може поводитися і як хвиля, і як частинка, до того ж перебувати в кількох місцях одночасно, у нас не було б проблем зі сприйняттям. 

Потім, коли людина дізнається, що світ складніший, ніж вона думала, то починає займатись мракобіссям. 

Про незбагненність науки

В епоху Просвітництва світ був складним, але містив у собі дуже багато переваг. Наука, яка розвивалась, поступово давала ліки, інженерію, і пересічні громадяни бачили переваги науки тут і зараз. Нині світ менш складним не став, але ми вже вирішили багато своїх проблем. Тому, на перший погляд, здається, що світ не може бути аж занадто складним, а науковці займаються чимось таким незбагненним.

242 переглядів

Поділіться своїми враженнями
в соцмережах

Що ви думаєте з цього приводу?

  Подписаться  
новее старее большинство голосов
Уведомление о
Відгуки (1)
Сусанна
Сусанна
06.08.2019

Антоне, з цікавістю прочитала ваші тези. Я просто жила неподалік від Проспекту Науки, де сформувався своєрідний науковий центр. Звісно і спілкувалась з тими ж фізиками, математиками і це мало свій вплив на мене. То було високоінтелектуальне середовище. Виходячи з цієї позиції і відгукуюсь. Таким чином віддаю належне нашій науці. Та й пам”яті про її носіїв. У мене також наукова фахова освіта – кінознавство.
На жаль, про ту ж квантову фізику знаходжу не в нашому вітчизняному просторі. У тих же росіян про неї йдеться. Удачі вам!

Медведенко

Хочу отримувати
нові статті

Схожі публікації