Американська асоціація менеджменту повідомила, що 66 % роботодавців контролюють інтернет-трафік підлеглих, 45 % фіксують натискання клавіш на комп’ютері (і вважають час простою як «перерви»), а 43 % продивляються електронну пошту співробітників. Такі дані у книжці «Мистецтво залишатися непоміченим. Хто ще читає ваші імейли?» аналізує колишній хакер Девід Митник.

Деякі компанії стежать за календарями Outlook, темами імейлів і миттєвими повідомленнями. Ці дані нібито допомагають з’ясувати, на що підлеглі витрачають робочий час: скільки продавці спілкуються з клієнтами, які підрозділи компанії контактують між собою по електронній пошті, скільки часу співробітники витрачають на наради і як довго відсутні на робочому місці.

Звичайно, є й позитивний аспект: так компанія може ефективніше планувати наради й організовувати взаємодію різних відділів. Але це не скасовує того факту, що хтось таки збирає корпоративні дані. І одного чудового дня ці дані можуть потрапити до рук правоохоронців або принаймні позначитися на оцінці продуктивності.

На роботі ви як на долоні. Усе, що проходить через корпоративну мережу, належить компанії. Це не ваше. Якщо плануєте відпустку, перевіряєте особисту пошту чи останнє замовлення на Amazon через корпоративний телефон, ноутбук або VPN, не дивуйтеся, що компанія контролює кожен ваш крок.

Є один простий спосіб обвести навколо пальця занадто допитливого менеджера чи навіть колег. Якщо вам потрібно на нараду чи в туалет і доводиться залишити робочий стіл, заблокуйте екран комп’ютера. Серйозно.

Ніколи не залишайте відкритим імейл чи подробиці проекту, на який ви вбили кілька тижнів. Вони як приманка. 

Заблокуйте комп’ютер до повернення. Це лише кілька секунд, але зекономить вам купу нервів. Ще можна встановити таймер, який блокуватиме неактивний екран через кілька секунд. Або завантажте собі блютуз-застосунок, який автоматично заблокує екран, якщо ваш телефон не поруч з комп’ютером. Хоча не так давно з’явилися спеціальні USB-пристрої для розблокування. Деякі компанії деактивують USB-порти на корпоративних ноутбуках і ПК. Якщо ж у вас USB-порти робочі, то ваш комп’ютер можна розблокувати і без пароля.

Протягом робочого дня через наші комп’ютери проходять не лише корпоративні секрети, а й особисті імейли з документами, які ми іноді друкуємо на роботі. Якщо турбуєтеся про конфіденційність, забудьте про особисті справи в офісі. Зведіть міцну стіну між життям робочим і особистим. Або беріть з дому власний ноутбук чи айпад, якщо вам кортить зайнятися особистими справами під час перерви. Якщо у вас стільниковий телефон, ніколи не користуйтеся корпоративним Wi-Fi. Якщо у вас портативний хот-спот, вимкніть трансляцію ідентифікатора SSID. В особистих справах користуйтеся на роботі лише мобільним інтернетом.

Коли приходите на роботу, залишайте все особисте вдома. Ви б не стали говорили про вкрай особисті речі з малознайомими колегами, так? Тож тримайте власні справи подалі від комп’ютерної мережі компанії (особливо, якщо шукаєте щось, пов’язане зі здоров’ям чи новою роботою).

Це складніше, ніж здається. Ми звикли до цілодобового доступу до інформації та інтернету. Але якщо хочете оволодіти мистецтвом невидимості, у жодному разі не перетворюйте справи особисті на публічні.

Припустимо, усе, що ви робите на робочому комп’ютері, є публічним. Це ще не означає, що ІТ-відділ активно стежить саме за вашим ПК і покарає вас за те, що ви роздрукували своїй дитині проект на дорогому кольоровому принтері на п’ятому поверсі. Але все можливо. Запис про це збережеться. І якщо в майбутньому щодо вас виникнуть підозри, компанія таки зможе проглянути записи всього, що ви колись робили на робочому комп’ютері. Це її комп’ютер, не ваш. І її мережа. А отже, вона сканує все, що надходить і виходить з компанії.

Поясню вам на прикладі Адама, який завантажив свій кредитний звіт на робочий комп’ютер. Він увійшов на сайт кредитної установи через корпоративний комп’ютер по корпоративній мережі. Припустимо, ви, як і Адам, теж завантажили кредитний звіт на роботі. Непогано його б одразу роздрукувати, еге ж? Чому б не зробити це через отой робочий принтер у кутку? Що ж, тоді на жорсткому диску принтера опиниться копія PDF-файлу з вашою кредитною історією. Цей принтер — не ваш. Ви не знаєте, що трапиться із жорстким диском, коли принтер відживе своє і його заберуть на утилізацію. Зараз деякі принтери шифрують диски, але ви впевнені, що ваш робочий принтер саме такий? Навряд чи.

І це ще не все. Кожен документ у Word чи Excel містить метадані, що описують документ. Зазвичай це ім’я автора, дата створення, кількість редакцій, розмір файлу і деякі додаткові відомості. За замовчуванням ця інформація в продуктах Microsoft прихована: вам доведеться трохи її пошукати. Однак Microsoft створив функцію «Інспектор документів», через яку можна видалити ці відомості перед тим, як відсилати документ.

Опитування, проведене 2012 року компаніями Xerox і McAfee, виявило, що 54 % працівників не завжди дотримуються політики комп’ютерної безпеки компанії, а 51 % хоч раз копіювали, сканували чи друкували особисту конфіденційну інформацію на роботі, якщо офіс оснащений принтером, ксероксом чи багатофункціональним пристроєм. І небезпека чатує не лише на роботі: те саме і з принтерами в місцевому копіцентрі чи бібліотеці. Усі вони оснащені жорсткими дисками, які запам’ятовують усе, що колись друкували. Якщо вам потрібно роздрукувати щось особисте, краще зробити це вдома — на принтері і по мережі, над якими у вас є контроль.

196 переглядів

Поділіться своїми враженнями
в соцмережах

Що ви думаєте з цього приводу?

  Подписаться  
Уведомление о
Відгуки (0)
Медведенко

Хочу отримувати
нові статті

Схожі публікації