Фільтр

Лорен Грофф увійшла до списку найкращих американських романістів

03.05.2017

Авторку роману «Долі та фурії» Лорен Грофф, який видали «Наш формат» та #книголав, журнал Granta визнав однією з найкращих американських романістів.

Усього до списку британського видання увійшов 21 автор віком до 40 років. Нові твори усіх письменників будуть опубліковані в 139-му числі журналу — пише Los Angeles Times.

Такий список авторів Granta складає кожні 10 років. «Оголошений сьогодні список демонструє динамічну й різноманітну літературну сцену, виявляє надзвичайні таланти цієї країни», — йдеться в прес-релізі видання.

Перелік письменників визначали відомі романісти Патрік Девітт, А. М. Хомс, Келлі Лінк, Бен Маркус та редактор і видавець Granta Сігрід Раусінг.

Про Лорен Грофф

Лорен Ґрофф — 38-річна американська письменниця, авторка трьох світових бестселерів.

Її перший роман «Чудовиська Темплтона» ще до публікації отримав схвальний відгук від майстра жахів Стівена Кінга. Книжка увійшла до шорт-листа Orange Prize.

Другий роман Лорен Грофф «Аркадія» визнано однією з найкращих книжок 2012 року за версією New York Times, Washington Post і Vogue. Ця книжка Грофф здобула премію Medici Book Club Prize і увійшла до шорт-листа нагороди L. A. Times Book Award.

Третій роман Ґрофф «Долі та фурії» одразу після публікації опинився в списку улюблених книжок Барака Обами, а також увійшов до рейтингів найкращих книжок року за версією Amazon, Washington Post, Time та інших медіа. Твір пройшов у фінал National Book Award в категорії «художня література», а також National Book Critics Circle Award та Kirkus Award. Роман здобув нагороду American Booksellers’ Association Indies’ Choice Award серед творів художньої літератури. Права на публікацію «Доль та фурій» придбали 30 країн.

Твори Лорен Грофф виходили у виданнях New Yorker, the Atlantic Monthly, Harper’s, Tin House, One Story, Ploughshares та антологіях короткої прози. 

Лорен Грофф живе в Гейнсвіллі, штат Флорида, із чоловіком і двома синами.

Українські критики та блогери  про «Долі та фурії»

«В одній хорошій пісні є рядок: “What we built is bigger than the sum of two”. І саме таким, здавалося б, мусив стати союз двох непересічних особистостей, якими є Лотто і Матильда. Натомість цей роман скоріше про самотність кожного з них – хай вона не настільки явна і хай навіть самі собі вони ніколи у тому не зізнаються.

…А втім, аж ніяк не можна сказати, що настрій роману лишається одноманітним від початку до кінця – як і в реальному житті, тональність його змінюється, місцями навіть кардинально, але завжди це сприймається дуже органічно. Взагалі протягом читання неодноразово виникає думка, що це надзвичайно майстерно зроблений роман, окремого шарму якому додають певні авторські фішки.

…Щоправда, прочитання “Доль та фурій”, крім безумовної насолоди від майстерного тексту, може таїти в собі невелику небезпеку: після роману на якийсь час можна стати мізантропом, для якого кожна людина – це вмістилище внутрішніх демонів і привидів минулого. Разом з тим, існує й значно вища ймовірність кращого розуміння механізмів появи цих самих демонів і привидів у інших, а відтак яснішими можуть стати і способи боротьби з власними».

Андрій Мартиненко, «Читомо».

«Ця книжка змусила мене ще раз замислитися про... Ні, не про свій шлюб. А про те, що ми всі живемо у своєму уявному світі. Ми часто приписуємо іншим людям якісь риси, мотиви, почуття, яких у них немає… Можливо, саме тому ми інколи зачаровуємося й розчаровуємося? Щось придумуємо за інших і самі ж на них ображаємося? 

…А ще «Долі та фурії» – це низка малесеньких розповідей у великій історії. І ці маленькі сюжетні лінії не відволікають увагу від основного сюжету, а навпаки – розкривають, насичують і підсилюють його. Рекомендую».

Наталія Клименко, блог Ilatanka.

«“Долі” відкривають читачеві світ очима Лотто. Щасливе дитинство, перший біль втрати, юність, погана компанія, наркотики, секс, покарання, знову секс, секс, багато сексу, апогей – зустріч із Матильдою, одруження й довге подружнє життя, допоки…

Як стверджує стара історія, жінці потрібен хтось інший, щоб замкнулося коло, щоб вона спалахнула якнайяскравіше.

“Фурії” показують зовсім інший світ (очима Матильди) і розповідають, як же все було насправді. Ця частина не шокує, не відкриває страшних істин, вона просто зриває маски, коли в них немає ніякого сенсу. Скільки скелетів у ваших шафах? Життя кожного – така собі історія іншого Лотто й іншої Матильди.

Наша історія стосується всіх жінок, а не тільки Матильди. А історія жінки – це завжди історія кохання, того, як люди тонуть один в одному…».

Поділитися в соціальних мережах:
Схожі новини
Коментарі
Поки немає коментарів
Написати коментар
captcha
Замовлення зворотного дзвінка