Наш формат | Блог > Історії життя > Хто такий Джордан Пітерсон?
 

Хто такий Джордан Пітерсон?

Джордан Пітерсон — один із найбільш скандальних інтелектуалів нашого часу. Постать Пітерсона поєднує в собі здавалося б непоєднувані речі — він одночасно зірка Youtube і активний учасник академічних дискусій, закликає не розділятися, але поляризує аудиторію та провокує протести у кожному місті, яке відвідує. Його називають «правим», але багато його заяв не вкладаються у цю парадигму.

Видання The Guardian проаналізувало, хто ж такий Джордан Пітерсон і які позиції він відстоює. Пропонуємо вам конспект цієї статті українською.

Життя трагічне, і кожен з нас має шанси перетворитися на монстра, переконує Джордан Пітерсон, автор «12 правил життя».

Говорити про зустріч із своїм внутрішнім психом, про те, що життя це катастрофа і що мета не в тому, аби бути щасливим — не надто типовий підхід до книжки із саморозвитку. Але саме такими є  «12 правил життя» Джордана Пітерсона. Його книга — це амбіційна, можна навіть сказати, провокаційна спроба пояснити, як людина має жити у відповідності із етичними нормами, а не на догоду власним забаганкам.

Книжка відсилає до Біблії, робіт Ніцше, Фрейда, Юнга та Достоєвського — також не надто типові джерела для цього типу літератури.

Професор психології Університету Торонто Джордан Пітерсона став відомий після 2016 року, коли відмовився використовувати в університеті гендерно-нейтральні займенники, які його зобов’язувало вживати нове законодавство. Слідом за цим його або проголошували мучеником свободи слова, або трансфобом (трансфобія — збірне визначення для різноманітних форм негативної реакції на прояви трансгендерності та транссексуальності, а також соціальні явища, що з нею пов'язані, — Вікіпедія).

У кампусі університету почалися демонстрації. Ще більший скандал розгорівся, коли Пітерсон став на захист Джеймса Дамора — співробітника Google, який свого часу публічно припустив, що існування вроджених ґендерних відмінностей є ні чим іншим, як науковим консенсусом.

Пітерсона називають альтернативним правим, хоча його виступи за соціалізацію системи охорони здоров’я, перерозподіл багатства на користь найбідніших, декриміналізацію наркотиків ставлять цю оцінку під сумнів. Сам він називає себе «класичним британським лібералом».

Пітерсон не сходить зі сторінок медіа через свою палаючу ненависть та протистояння крайній лівій політичній парадигмі. Він називає їх тоталітарними, нетолератними, відзначаючи зростаючу загрозу верховенству індивідуальності — цінності, яка, за словами Пітерсона, є основою західної культури.

YouTube-відео Пітерсона  набирають до 35 млн переглядів. Пітерсон бере найскладніші ідеї, древні та сучасні міфи і наративи та розбирає їх, переводячи у розважальну форму. Навіть його теологічні лекції набирають до 5 млн переглядів — досить серйозний показник, зважаючи на складність теми. Зараз Пітерсон — це щось на кшталт рок-зірки у академічному світі.

Пітерсон вірить, що кожен має вроджене відчуття етики та сенсу буття. Але рухатися у напрямку цього сенсу — це питання відповідальності. Потрібно мати сміливість взяти на себе цей тягар. Про це, зокрема, й біблійні історії. На думку Пітерсона, кожна розповідь світового масштабу має моральну мету — навчити нас рухатися в бік сенсу життя, переборовши власний вузький інтерес. Це може бути історія про Піноккіо, Гаррі Поттера чи Короля Лева. Усі вони вчать одному — оберіть шлях, не бійтеся найважчої ноші і ви отримаєте шанс психологічно переродитися попри всі страждання.

Перед тим як стати психологом Пітерсон вивчав політологію. Холодна війна підштовхнула його до роздумів про те, як глибоко вкорінюються переконання і як вони можуть підштовхнути людство до межі знищення. З того часу він і почав замислюватися про природу людини та ірраціональні шляхи формування систем переконань та вірувань.

На запитання про те, ким він взагалі себе вважає, чи не пророком Мойсеєм, Пітерсон відповідає зі сміхом. «Ні, я просто дуже налякана людина. Я багато думаю про страшні речі», — каже Пітерсон.

«Дуже просто думати, що сенс життя — це щастя, але що відбувається, коли ви нещасні? Щастя є чудовим побічним ефектом. Коли воно приходить, прийміть його із вдячністю. Але воно швидкоплинне і непередбачуване. Це не те, до чого потрібно прагнути — бо це не мета», — відзначає він.

Написано Наш формат