«Я не купюра у сто доларів, щоб всім подобатись», — любив повторювати один із моїх викладачів. Бенджамін Франклін не підозрював, що колись буде викарбуваний на грошах, але й не намагався всім подобатись, тому ворогів мав чимало, хоча й багатьох підкорив своєю харизмою.

 

Багатогранний і багатоликий

«Я вважаю, що думки слід судити за їхнім впливом на людину. Якщо жодна з них не робить людину менш чеснотливою і більш грішною, то можна припустити, що її переконання не є небезпечними» — Франклін був бунтарем з юних років, бо це було адресовано батькові.

Про таких як Бенджамін Франклін зараз модно говорити self-made man, інфлюенсер. Бо він таким і був: вмів вкладати свої думки в голови іншим, з небагатого ремісника виріс в  одного з найвпливовіших американців, був друкарем та рупором вільної преси, винаходив та вдосконалював, приваблював і зваблював. А ще добре писав і перевтілювався. Його персонажі, такі як молодиця Сайленс Дуґуд чи селянин Бідний Річард назавжди залишаться в історії американської преси як перші і водночас дуже майстерні зразки американського публіцистичного гумору.

Нариси Сайленс Дуґуд історично важливі, адже вони належать до перших нарисів питомо американського гумористичного жанру: грубої мішанки з народних приповідок і гострих спостережень.

Франклін завжди був людиною дії, хоч візуально і здавався вайлуватим ведмедиком з беладонновим поглядом вселенської втоми. Він щедро роздаровував свої портрети (ну, тепер його портрети в зелених тонах люблять всі і приймають із задоволенням) — мабуть, таки знав, що це обличчя буде дуже відомим, впевнено фліртував і полюбляв сороміцькі жарти.

Як винахідник він багато в чому випереджав свій час і завжди вважав, що треба постійно відкривати щось нове, навіть якщо зараз не бачиш користі від свого винаходу. Навіть порівнював винаходи з новонародженими дітьми… Мовляв, про користь поговоримо потім. Провокативно, та щось в цьому є. Експериментував з електрикою, ловив блискавки і заспокоював хвилі. А ще вірші писав, але ліпше б не писав, проза в нього краще виходила.

Герман Мелвілл якось написав, що Франклін був «ким завгодно, тільки не поетом».

А ще він — менший син меншого сина — розпочав немаленьку вервечку позашлюбних синів позашлюбних синів — його позашлюбний син мав позашлюбного сина, а той собі…

«Він крав блискавки з небес і берла з рук титанів»

Та насамперед Бенджамін відомий нам як один з отців-засновників Америки, батьків демократії, творців американської мрії — переконання, що добробут можна заробити наполегливою працею, і взагалі всього, що ми зараз називаємо Сполученими Штатами. Він бачив правителів максимально близькими до народу, засуджував рабовласництво (хоча сам володів рабами) і проповідував заповзятливість та бережливість.

«У вільному Уряді правителі є слугами, а народ — їхнім начальником і сувереном. Тож повернення правителя в народ є не деградацією, а піднесенням».

Він аж ніяк не був бездоганним, у нього радше було багато недоліків — Айзексон багато уваги приділяє Франкліновим амурним походенькам, але його знають не за це. Тому що вже тоді кучерявий мислитель розумів важливість роботи над власною репутацією.

Франклін плекав свою репутацію як предмет і гордості, і вигоди. У своїй країні він стане першим притомним експертом з піару. «Я переймався не лише тим, щоб насправді бути працьовитим і бережливим, — писав він пізніше, — а й тим, щоб не дати приводу вважати про себе протилежне».

«Самоочевидні» — найвідоміша Франклінова правка до Декларації незалежності пера Томаса Джефферсона, адже в певних цінностях не треба сумніватись. Це — головні принципи демократії: рівність, права та свободи людини. Та попри те, у США не поспішали скасовувати рабовласництво, прирівнюючи рабів до худоби. І тут Франклін висловився різко, але справедливо: «Є певна різниця між ними і вівцями. Вівці не піднімуть повстання».

Особливої уваги заслуговує Франклінова позиція у сфері свободи слова, яку він відокремлює від бачення друкарів. Він виступає за плюралізм думок і те, що він формулює, можна назвати прообразом редакційної політики вільної преси.

«Друкарі зростають у вірі в те, що коли люди різняться в думці, то кожна зі сторін має рівне право висловити свою публічно; що коли Правда і Помилка чесно змагаються між собою, перша завжди перемагає останню.

 

Нерозсудливо думати, що друкарі схвалюють усе, що друкують, і так само нерозсудливо вважати, як дехто робить, що друкарям слід друкувати лише те, що вони схвалюють; так… вільній пресі скоро настане кінець, і світ не читатиме нічого, крім того, що збіглось з думкою видавця».

Бенджамін-мотиватор

«Його книжка стала першим шедевром автобіографічної прози, написаної в форматі «досягнув усього сам» — це теж про Франкліна. Він — перший серед представників середнього класу, бізнесу, хто взявся писати мемуари (ще й немаленькі), де розповів про своє становлення, «заповзятливість та бережливість». Вважайте, що це була одна з перших мотиваційних біографій, які ми зараз називаємо історіями успіху.

«Змалечку я любив читати, і всі найменші гроші, як втрапляли мені до рук, витрачав на книжки» — у цьому Франклінові себе впізнають чимало книголюбів. Хоч один з титанів — отців-засновників, але він такий близький до обивателів зі своїми пристрастями, недоліками та постійною жагою до знань. До речі, ви знали про те, що Бенджаміном Франкліном надихались Стівен Кові, Дейл Карнеґі та чимало інших авторів літератури про налагодження зв’язків, тайм-менеджмент та особисту ефективність? Думаю, це недивно, тому що один зі стовпів демократії ніколи не переставав бути з народом.  

До початку ХХІ століття полиці книгарень, присвячені саморозвитку, ломились від таких видань, як «Бенова книжка чеснот: простий щотижневий план Бенджаміна Франкліна для успіху і щастя», «12 правил Бена Франкліна з менеджменту: отець-засновник американського бізнесу розв’язує ваші найважчі проблеми», «Мистецтво чеснот Бенджаміна Франкліна: його формула успішного життя», «Фактор Бена Франкліна: продаж “один одному”», «Здоровий, багатий і мудрий: принципи успішного життя від Бенджаміна Франкліна».


З рубрики «Збережіть згодиться»

Коли Франклін був друкарем, особливо популярними серед читачів були альманахи — щось на зразок теперішніх відривних календарів з мотиваційними цитатами, фазами місяця і щоденними іменинниками. Тож дозволю собі створити вкладку, яку вам конче потрібно зберегти і заодно поміркувати, чи міг Бенджамін виконати цей заповіт, який сам для себе написав у юні роки:

Правила «План майбутнього поступу»:

  • Мені доведеться бути надзвичайно економним, доки я не зможу сплатити всі свої борги.
  • Я намагатимуся говорити лише правду за будь-яких обставин, не даватиму нікому сподівань, яких не могтиму задовольнити. Натомість старатимуся бути щирим у всіх словах і вчинках, що є найкращою з чеснот раціональної людини.
  • Я заповзято віддаватимуся справі, яку оберу і не відволікатимуся на безглузді проекти швидкого збагачення, адже наполегливість і терпіння — надійні складові заможності.
  • Я обіцяю ніколи ні про кого не лихословити.

Поборник здорового способу життя

Франклін був прихильником здорового способу життя (переважно тільки позірно, бо був ще тим ласуном), вакцинації, а також шанувальником провітрювання. Саме він запідозрив, що застудні захворювання передаються не через холодне повітря, а від людини до людини.

Таким собі маніфестом став його сатиричний «Діалог між Подагрою і містером Франкліном», цитату з якого дозволю собі навести:

«Подагра: Проте я точно знаю, що та кількість м’яса і вина, що годиться чоловікові, який достатньо рухається, аж ніяк не підходить тому, хто весь час сидить… Якщо ваш спосіб життя є сидячим, то ваші розваги, ваш відпочинок, принаймні мусять бути рухливими. Вам слід ходити, їздити верхи, або ж, у погану погоду, грати в більярд. Погляньмо ж наш ваш денний режим. Коли ранки є довгими, і у вас є час на прогулянки, що ви робите? Чому, замість того, щоб здобути апетит здоровими фізичними вправами, ви присвячуєтеся книжкам, брошурам або газетам, які зазвичай і читати не варто. Відтак ви поглинаєте надміру ситний сніданок, випиваєте чотири чашки чаю з вершками, заїдаєте їх одною-двома скибками хліба з маслом і в’яленим м’ясом, яке, на мою думку, не належить до легкостравних харчів.

 

Негайно після цього ви сідаєте за бюро писати або ж бесідуєте з особами, які прийшли до вас у справах. Так минає час до першої години пополудні без жодних тілесних вправ. Але все це я гідна вам пробачити, з огляду на вашу, як ви кажете, сидячу роботу. Але що ж ви робите пообіді? Прогулянка в чудовому саду з друзями, які сиділи з вами за обіднім столом, годилася б вам як розсудливій людині; натомість, ви сідаєте за шахівницю й не підводитися по дві-три години!»

 

Афоризми Франкліна

Разом з Бідним Річардом та ще десятком своїх личин Бенджамін Франклін творив вислови, які можна було б прийняти народною творчістю, якби їхнє походження не було відомим:

  • «Риба і гості псуються на третій день»
  • «До шлюбу тримай очі відкритими, а після — напівзаплющеними»
  • «Коли природа наділила нас слізьми, вона мусить дати нам і привід їх пролити»
  • «Той, хто сам п’є свій сидр, хай сам і коня свого ловить»
  • «Я волів би, щоб про мене казали «Він жив із користю», аніж «Він помер багатим».
  • «Люди більше захоплюватимуться твоєю творчістю, якщо вона не викликатиме в них заздрості»
  • «Нема у світі нічого певного, крім смерті і податків»

Величезна робота

Волтер Айзексон зробив величезну роботу, адже писав про персоналію, яка жила дві сотні років тому. Йому ж вдалося показати об’ємний образ — святий і грішний, допомогти зробити дещо джокондівську усмішку на сотні доларів. Показати моралізатора і тусовщика, ідеолога і гульвісу, сатирика і винахідника, ловця блискавок та крадія жіночих сердець. Автора невідправлених листів і маніфестів, шанувальника шахів та того, що завжди в центрі уваги.

Це той Франклін, що сидітиме поруч з вами, коли читатимете, і дотепними репліками наполягатиме, що все було трохи інакше.

Поділіться своїми враженнями
в соцмережах

Що ви думаєте з цього приводу?

  Подписаться  
Уведомление о
Відгуки (0)
Топ кращих книг

Хочу отримувати
нові статті

Схожі публікації