23 квітня у світі відзначають День книжки та авторського права. Ми вирішили приєднатися до святкування та розповісти вам, звісно, про книжки, а точніше про сам процес книговидання: про папір, друкарські машини, купівлю прав на бестселери та м’які обкладинки.

Таємницями магії книговидання поділився директор та співвласник видавництва «Наш формат» Антон Мартинов.

Факт 1. «Жовтий» vs білий

Час від часу я чую від людей скарги на так званий «жовтий», або ж кремовий, папір, іноді хтось навіть намагається сказати, що він «газетний». Насправді це зовсім не так. Ми просто звикли до білого паперу в книжках, а весь інший чомусь вважаємо «газетним».

Я особисто люблю кремовий книжковий папір через естетику, запах і зручність для очей. Якщо подивитися на видання зі США та Європи, більшість із них надруковані саме на кремовому папері.

Тож ми взяли за мету привчати суспільство до актуальних світових тенденцій і будувати правильну книжкову культуру. Для цього залишили білий офсетний папір в офісах, а книжки друкуємо на спеціальному кремовому папері, що часто дорожчий за звичайний білий офсет. Кремовий папір також екологічно чистіший та приємніший на дотик через більшу пухкість (щільність газетного паперу становить до 53 г/м, для книжок «Нашого формату» використовується папір зі щільністю 70–90).

До речі, кремовий папір легший, — це зменшує логістичні витрати й роздрібну ціну книжки. Та найголовніше те, що він зменшує контраст, то ж ви не напружуєте очі під час читання.

NF04a

Факт 2. Бути чи не бути

Три фактори, які впливають на те, видавати книжку чи ні: контент (вміст та зміст), ідея, ім’я та досвід автора.

Книжки, які нам пропонують видати читачі, та власні ідеї ми аналізуємо за низкою чинників, зведених до таблиці. Відбираємо видання із середнім і високим рейтингом, а потім вивчаємо можливість адаптувати таку книжку до українського ринку. Загалом ми вивели власну формулу, що враховує кілька десятків факторів. Вони впливають на те, чи видаватимемо ми певну книжку.

Факт 3. Розшукується правовласник!

Чітко визначеного алгоритму пошуку правовласників книжок насправді немає. Єдине, що можу зазначити, — над цим завданням працює юридичний відділ.

Також треба мати на увазі, що спілкуватися переважно доведеться з агентом, а не із самим автором. Інколи ці пошуки займають досить багато часу. Найдовше ми укладали угоду 2 роки. Найкоротше — 7 днів. Це була книжка «Філософія Toyota». Але із цим виданням пов’язана цікава історія. Аж 2 роки я безуспішно листувався з агентами, аж поки не взяв квитки до Лондона і, знайшовши там агента, сказав, що не піду звідси, поки не отримаю підтвердження домовленостей. Мені дуже кортіло видати цю книжку в Україні.

До речі, тривалий термін підписання контрактів — це теж причина, чому книжка виходить пізніше, ніж можливо.

feynmann_12

Факт 4. «А потім маленьке звірятко…»

Якщо спростити, то друк книжки може виглядати так: файл — типографія — відправити на друк.

Та треба зауважити, що в цьому ланцюжку є такі операції, як створення специфікації на видання, вибір типографії, затвердження кольоропроб, вивід форм, отримання монтажної схеми й корегування параметрів обкладинки, купа різних типографських цікавих процесів, які досить важко описати, — це треба бачити. Наприклад, ми естети: у всіх наших виданнях заокруглений корінець і є ляссе (закладка), яке вже стало нашим фірмовим знаком. Але це додаткові процеси на типографії, що теж займають час на виробництві.

Факт 5. Магія Гутенберга

Технології постійно рухаються вперед. Але якщо в більшості типографій автоматизовано процес додрукарської підготовки видань, то друкарські процеси залишилися на рівні 20 – 30-річної давнини. Іноді можна знайти друкарні з високим друком, коли літери в книжках можна відчувати на дотик (вони дещо випуклі).

Розвивається цифровий друк, у світі набуває популярності функція Print-on-demand, коли ти можеш замовити собі друк хоч від одного екземпляра. Цифра набагато оперативніша за офсет, і якщо друкувати кілька десятків примірників, то за ціною майже зрівняється з офсетом.

Факт 6. Що? Де? Коли?

Собівартість видання охоплює додрукарську підготовку (35 – 45 % від ціни — залежить від видання) і на друк (30—40 % від ціни). Додрукарська підготовка — це витрати на роялті, переклад, редагування, коректуру, верстку, дизайн, текстуальні й візуальні нюанси. Друк — це витрати на папір, фарбу й безпосередньо сам друк. Додаткові відсотки заробляють дистриб’ютори книжок

Найефективніше зараз видавати книжку накладом дві-три тисячі екземплярів, щоб вона швидко оберталася, а потім перевидати її ще раз. Орієнтуємося на оберт за три-чотири місяці, іноді продаємо тираж за коротший період. Наприклад, перші 3000 примірників «Чому нації занепадають?» продали за 20 днів, дуже близькі до цих показників книжки «Чорний лебідь» Насіма Талеба (2017) і «Та ви жартуєте, містере Фейнман!» (2018).

Наклад, який дає змогу повернути гроші, вкладені в підготовку видання, — 4000 примірників. Менший тираж передбачає або збільшення ціни, або волонтерську роботу над книжкою, або спонсорські гроші.

Факт 7. «М’яких» книжок у нас не буде

М’яка обкладинка не прижилася на українському ринку. Мабуть, це культурна особливість: «м’яку» книжку погано сприймають наші читачі. Цікаво, що чим далі на Захід, тим більше м’яких обкладинок зустрічаємо на видавничому ринку. З одного боку, це економія на виданні, із другого — культурна особливість, адже на Заході така тенденція сприймається нормально.

В Україні також немає практики видавати hard- і pocket-версії однієї книжки. Основні причини — вузький ринок і низька купівельна спроможність. Окрім того, розвиток технологій зумовлює те, що покети стрімко перетікають у цифру, адже папір дорожчає й цифровий формат стає привабливішим для «простого читання».

NF139a

Факт 8. Скільки-скільки?

Права на переклад тієї самої книжки для різних країн коштують по-різному. Різниця іноді може бути в десятки й навіть сотні разів, якщо порівнювати США й Україну, наприклад.

Факт 9. Хто всі ці люди?

Технічний, науковий, літературний редактори, коректор, верстальник, головний редактор та тестові читачі — це люди, завдяки яким книжка набуває своїх рис, це люди, без яких видання неможливо буде читати.

Головний редактор керує редакційною командою й фактично виконує роль шеф-кухаря. Уявіть, що вам готують книжку до ранкової кави чи вихідного дня. От якраз смак залежатиме від усіх людей, які працюють над книжкою.

А щоб ви звернули увагу на цю книжку, працює відділ маркетингу й піару, завдання яких — проштовхнутися крізь фейсбуки, нетфлікси й інстаграми та запропонувати вам альтернативу: витратити час на розвиток і насолоду від читання якісної літератури.

Звісно, не забуваємо про продажі й логістику. Без роботи цих підрозділів всі попередні старання можуть бути марними: хоч якою гарною була б книжка, ви маєте знайти її в зручному для вас місці та в зручний час.

Факт 10. Чому так довго?

Наскільки мені відомо, якщо у типографії немає більше ніякої роботи, книжку накладом 3000 примірників можуть надрукувати й за тиждень.

Але це не наш варіант. Ми працюємо з найкращими друкарнями країни, а вони завантажені роботою наперед, тому термін виконання збільшується до 3–5 тижнів.

33 переглядів

Поділіться своїми враженнями
в соцмережах

Що ви думаєте з цього приводу?

  Подписаться  
новее старее большинство голосов
Уведомление о
Відгуки (1)
trackback

[…] 10 фактів про книговидання від Антона Мартинова […]

Книжка «Усе замахало. Але надія є»

Хочу отримувати
нові статті

Схожі публікації