Наш формат | Блог > Історії життя > 5 книжок про міста майбутнього
 

5 книжок про міста майбутнього

Напевне, майже кожен знає, як мало б виглядати його ідеальне місто. Місто, яке пристосоване до потреб людей, які в ньому живуть. Місто, побудоване з урахуванням інтересів усіх жителів, а не лише якоїсь певної категорії. Але, окрім, власне, фантазій (які, будьмо відвертими, можуть бути доволі різноплановими) є ще безліч наукових напрацювань, які детально розписують, як слід створювати це майже міфічне розумне місто, та з чого починати.

Сьогодні ми вирішили познайомити вас з 5 книжками, які не лише розповідають, як будувати такі розумні міста, а й пояснюють, як на інфраструктуру впливають безпосередньо люди певних професій та які можливості у нас можуть з‘явитися завдяки технологіям майбутнього.

Уже більше як п’ятдесят років архітектор, у минулому — професор Датської королівської академії мистецтв, Йен Ґел допомагає змінювати урбаністичні середовища в усьому світі. Для цього він вивчає, як люди користуються чи могли б користуватися простором, у якому живуть і працюють.

У своїй книжці Ґел пропонує свої останні висновки про те, як створювати чи відновлювати міський простір з урахуванням людського виміру. Він дає методологію й інструментарій, якими користується сам, перетворюючи неефективні й непридатні для людей простори на те, чим вони, як він сам вірить, мусять бути — на міста для людей.

Цитата на пробу:

 

Якщо збільшення кількості доріг призводить до збільшення кількості авто, що буде, коли робити міста негостинними для автомобілів? Землетрус у Сан-Франциско 1989 року сильно пошкодив одну з головних транспортних артерій до центру міста — шосе Ембаркадеро вздовж затоки, аж його довелося вивести з експлуатації. Так один із величезних потоків авто в бік центру було перекрито в одну мить. Та ще до того як устигли розробити план реконструкції, стало зрозуміло, що місту це шосе просто не потрібне. Містяни швидко адаптувалися до нової транспортної дійсності, і нині замість двоярусного шосе місто має широкий бульвар із тролейбусною смугою, деревами й широкими тротуарами. Відтоді влада Сан-Франциско продовжує перетворювати шосе й магістралі на тихі міські вулиці.

На сьогодні нашу економіку рухає креативність. Саме креативність стала вирішальним чинником конкурентної переваги. Практично в будь-якій індустрії, від автомобілебудування до моди, від харчових до інформаційних технологій у довгостроковій перспективі перемагають ті, хто може творити.

Креативний клас, зауважує Річард Флорида, теоретик урбаністики та професор Торонтського університету, є також головною силою, яка перетворює географію нашого простору, бо саме завдяки ньому люди з передмість повертаються до міських центрів чи районів, де до ключових об’єктів інфраструктури можна дістатися пішки.

Уперше феномен креативного класу Флорида описав ще 2002 року, а згодом доповнив своє видання новими спостереженнями. Автор показує, як змінився світ із появою нового економічного класу, і яка його визначальна роль у подальшому розвитку суспільного життя. Зокрема, як поява креативних індустрій вплинула на типовий графік роботи, дрес-код, життя міст.



Цитата на пробу:

 

Часто кажуть, що в часи глобалізації та сучасних комунікацій «географія мертва» та «світ стає пласким», а місце взагалі не має значення. Більших дурниць годі й уявити. Місце стало центральною одиницею організації нашого часу, узявши на себе багато тих функцій, які раніше виконували фірми й інші організації. Для сучасного бізнесу доступ до талановитих і креативних людей означає те саме, що доступ до вугілля й руди означає для металургійної промисловості. Саме це визначає, де компанії вирішують оселятися й розвиватися, і, відповідно, саме за це мусять конкурувати між собою різні міста.

 

Я чув, що Карлі Фіоріна, коли була виконавчим директором Нewlett-Packard, на зустрічі з губернаторами понад десять років тому сказала їм: «Облиште всі податкові пільги й дорожні розв’язки, бо ми переїдемо туди, де є кваліфіковані люди». У такому середовищі саме географічне місце, а не корпорація забезпечують організаційну матрицю, що дозволяє людині та компанії-працедавцю знайти одне одного.



Якби десять років хтось сказав, що ви сміливо сідатимете в машину незнайомця чи навіть зупинятиметеся в будинку не відомих вам людей, ви не повірили б. Однак сьогодні Uber і Airbnb використовують дедалі більше людей по всьому світу, адже ці сервіси допомагають заощаджувати час і кошти й урізноманітнюють подорожі. А ще вони змінили міста та людей, які в них живуть, трансформувавши схеми пересування та проживання в незнайомих містах.

Ці компанії не стояли біля витоків технологічної хвилі, та саме вони досягли неймовірного успіху, якому конкуренти й інші «мешканці» Кремнієвої долини можуть лише позаздрити. Бізнес-журналіст Бред Стоун зосереджує увагу на особливостях роботи Uber та Airbnb, новаторських поглядах їхніх очільників, детально описує всі труднощі й зрештою пояснює, як нове покоління підприємців перетворює Кремнієву долину та середовище довкола них.

Цитата на пробу:

 

І Тревіс Каланік, і Браян Ческі пообіцяли багато: зменшити трафік, зробити міста комфортними для життя, давати людям більше часу і змогу бачити автентичне в подорожах. Якщо вони дотримають своїх обіцянок, результати, можливо, будуть вельми варті всіх невдач і помилок, яких вони припустилися; можливо, вони будуть варті навіть усього, що в міру розгортання справи розвалиться. А якщо їм не вдасться досягти своїх високих цілей? А якщо конкуренція буде така жорстка, що їм доведеться стати безжальними, перемагати будь-якою ціною? Тоді Uber і Airbnb ризикують виправдати найгірші припущення критиків — що за допомогою технологій і  розумних бізнес-планів вони просто замінять собою монополістів і в процесі нагребуть приголомшливу кількість грошей.

Роботи дедалі глибше проникають у наше життя. Ми вже спостерігаємо автоматизацію фондової біржі, розвиток безпілотних автомобілів, появу алгоритмів, що пишуть музику, спілкуємося з ботами-автовідповідачами. Та що станеться, коли алгоритми тотально заполонять наше життя? Що буде, коли роботи почнуть лікувати людей чи відповідати за безпеку на дорогах? І що залишається робити людям, чиї професії можуть замінити технології?

У книжці «Тотальна автоматизація» технологічний журналіст Крістофер Стайнер розповідає історію алгоритмів і пояснює, як «революція ботів» змінить наш світ у найближчому майбутньому.

Цитата на пробу:

 

Якщо ви стежите за подіями, то, мабуть, помітили, що алгоритми вже здобули контроль над нашими фондами короткотермінових інвестицій, нашими цінними паперами й пенсійними рахунками. А невдовзі вони вирішуватимуть, із ким вам розмовляти по телефону, визначатимуть, яка музика лунатиме для вас на радіо, від них залежатимуть і наші шанси на одержання органів для трансплантації, здатної врятувати нам життя, — а для мільйонів людей алгоритми ще й робитимуть вибір, мабуть, найважливіший у житті — тобто вибір подружжя. Вони хіба що не сідають за кермо.

«Акупунктура міста» Жайме Лернера

«Я часто запитую себе, чому деяким містам вдається досягти багатьох важливих та позитивних змін. На ці питання у мене є безліч різноманітних відповідей, але одна, як на мене, спільна для всіх міст: в них зароджується початок, своєрідне пробудження. А це те, що змушує місто реагувати» — говорить Лернер.

Бразильський архітектор українського походження та консультант ООН із питань міського планування та політичного діяча Жейме Лернер розповідає про те, як перетворити місто на затишний і улюблений дім. Ставши мером занедбаного і похмурого мегаполіса, Лернер із однодумцями спромігся перетворити його на квітучий парк, переконавши городян, що й промислове місто здатне дарувати насолоду, комфорт і відпочинок.

Автор пояснює урбаністичну теорію «акупунктури міста» на прикладі багатьох країн; дотепно розповідає, як незначні заходи, що нагадують практику голковколювання, здатні призвести до величезних позитивних змін і зробити цей світ кращим.

Цитата на пробу:

 

Садити рослини — теж хороший вияв акупунктури. Міста, де немає визначних пам’яток, стають значно привабливіші, коли в них багато дерев. Зрештою, у багатьох містах вдалося досягти єдності лише завдяки інтенсивному садінню рослин.

 

У Шанхаї, наприклад, кожних чотири метри, вздовж будь-якої вулички росте дерево. Крім прекрасного краєвиду і рятівної тіні, дерева є важливими опорами для бамбукових структур до сушіння одягу. Такі собі опудала з манаття й бамбуку.

 

Чи можна було б собі уявити узбережжя Ріо без дерев уздовж бічних вуличок? Дерево — це акупунктура, що полегшує дискомфорт через відсутність тіні, життя, кольору та світла.

У Курітібі посадили мільйон дерев за менш ніж два десятиліття. Така традиція стала виявом справжньої міської доброти. Влада міста звернулась по підтримку до населення, щоб люди забезпечили зрошення всіх цих маленьких саджанців. Мерія розпочала кампанію «З нас тінь — із вас свіжа вода».

31 жовтня запрошуємо вас відвідати Kyiv Smart City Forum 2018.

Протягом дня запрошені експерти обговорюватимуть, як творити міста для людей, досвід впровадження smart city, а також технологічні кейси в галузі креативної економіки.

Більше про подію за цим посиланням.

Написано Наш формат